Жовтень запам'ятався запеклими ударами окупантів по об'єктах критичної інфраструктури та житлових будинках великих міст, запуском оновленої пільгової іпотечної програми та рекордним хабарем з боку ексголови корпорації Укрбуд Максима Микитася.
Про це та інше читайте в огляді подій за минулий місяць від НЕРУХОМІ.
Рекордні хабарі за будівництво метро у Дніпрі
Нестримне бажання екснардепа та колишнього голови корпорації Укрбуд Максима Микитася увірватися на будівельний ринок обернулося фіаско. 18 жовтня його затримали після спроби дати хабар у 22 млн грн меру Дніпра Борису Філатову. Суму правоохоронці назвали як рекордну в Україні. Сам Філатов підтвердив цей факт у своєму Telegram-каналі.
Як йдеться у матеріалах справи, 19 серпня підрядник, турецька компанія LIMAK, з яким у міста було укладено контракт на проєктування та будівництво першої лінії метрополітену Дніпра, повідомив про неможливість виконати роботи та розпочав процедуру розірвання договору. Турки мали побудувати протягом п'яти років три нові станції метро та продовжити на 4 км вже існуючу лінію від станції Вокзальна до центру міста. На будівництво підземки залучили кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Як з'ясували детективи НАБУ, ще в серпні Микитась дізнався про розірвання контракту з підрядником метрополітену, а 4 жовтня прибув до Дніпра, де зустрівся з Філатовим у бізнес-центрі "Амстердам" і, за твердженням детективів, запропонував йому хабар. За це екснардеп хотів, щоб його допустили до будівництва підземки.
Винагорода Філатову нібито мала скласти 10% вартості робіт. Контракт на будівництво метрополітену очікувався на рівні 220 млн євро, тому йдеться про 22 млн євро.
Водночас захист Микитася стверджує, що пропозиція клієнта полягала у створенні спільного підприємства для залучення коштів ЄБРР на будівництво метрополітену в Дніпрі. Суть його пропозиції полягала в тому, що 10% відповідальності бере на себе новостворене підприємство, а 90% – компанії, які безпосередньо ведуть це будівництво ..
У результаті Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для Микитася у вигляді тримання під вартою. Однак він може вийти, заплативши 260 млн гривень застави.
Вся ця історія виглядає дуже дивно з огляду на всю токсичність репутації Микитася. Справжні деталі події приховані від суспільства, але, на думку деяких експертів, забудовника цілком могли використовувати, щоб підставити Філатова.
З іншого боку, екснардеп, який захотів знову підкорити будівельний ринок, зазнав невдачі у цьому. Амбіціям не судилося збутися, оскільки його потяг уже пішов, а самого Микитася, цілком імовірно, у бізнесі сприймають як збитого льотчика.
Новий запуск пільгової іпотеки
Ощадбанк у рамках державної іпотечної програми "єОселя" 20 жовтня видав перший кредит на купівлю житла. Першою оформила пільговий кредит співробітниця поліції із Чернігова.
Придбати житло під 3% річних з 1 жовтня можуть певні категорії громадян (військові та співробітники правоохоронних органів, педагоги та науковці), які не мають житла чи бажають покращити його умови. Для решти всіх категорій громадян з 1 січня 2023 року діятиме ставка 7%. Стандартний стартовий внесок – 20% оцінної вартості обраного житла. Термін виплати – від одного до 20 років. Одна людина може претендувати на покупку щонайбільше 52,5 кв. м житла, на кожного члена сім'ї цей ліміт збільшуватиметься на 21 кв. Придбати житло у ЖК бізнес-класу за допомогою "Оселі" не вдасться. А для кожного регіону встановлено максимальну ціну квадратного метра та загальну вартість житла.
Наприклад, у Києві вартість квадратного метра обмежена 46,7 тис. грн, а максимальна сума кредиту становить 2,45 млн грн. Для Львова – 39,8 тис. грн та 2,09 млн грн, для Одеси – 38,3 тис. грн та 2,01 млн грн відповідно.
Нагадаємо, що торік у березні стартувала програма "Доступна іпотека" для всіх груп населення під 7% річних. Попри низькі відсотки, програма так і не змогла стати масовою і по-справжньому народною. Одна з можливих причин – вимоги банків до позичальників дуже відрізнялися від умов, озвучених урядом. У зв'язку з війною програму довелося згорнути.
Ключова відмінність нової програми від старої – джерело фондування. У програмі "Доступна іпотека 7%" українців кредитували банки, яким уряд із держбюджету компенсував різницю між ринковою та фактичною ставками. Компенсація провадилася через Фонд розвитку підприємництва.
У цьому полягає основна небезпека споживачам. Якщо через рік уряд у бюджеті не передбачить коштів для компенсації різниці між ставками, позичальники будуть змушені платити повну ставку. Наразі ставки з іпотеки у приватних банках становлять 11,5-24,7% річних, у державних – до 10%.
За програмою "єОселя" банки кредитуватимуть громадян не власними грошима, а коштами державного Укрфінжитла.
Передбачається, що фінансового ресурсу Укрфінжилля має вистачити, щоби видати 20 тисяч іпотечних кредитів. У вересні уряд збільшив його статутний фонд на 20 млрд грн. Так, статутний фонд компанії може наповнюватись з державного бюджету шляхом випуску та монетизації облігацій, грантів, кредитів МФО.
200 млн для найдорожчого довгобуду Києва
Столична влада вирішила спалити в безжальному будівництві найдорожчого довгобуду Києва – Подільсько-Воскресенського мосту – ще 183 млн гривень. І це за умов воєнного часу, коли місто регулярно обстрілюється російськими окупантами. Тому це рішення викликало подив серед частини депутатів Київради та обурення громадськості.
Так, 11 жовтня Київрада внесла зміни до Програми економічного та соціального розвитку Києва на 2022 рік. За даними пресслужби, кошти перенаправлялися на "пріоритетні напрямки та заходи, які потребують першочергового фінансування в умовах воєнного стану".
Втім, це рішення дещо шокувало й представників правоохоронних органів. Зокрема, у прокуратурі в ході вивчення цього питання встановили, що потреба у будівництві даного мосту хоч і визначена Генпланом міста, проте за сьогоднішнім станом справ, це "суперечить здоровому глузду і не сприяє раціональному використанню коштів міського бюджету". У зв'язку з цим керівник Київської міської прокуратури Олег Кіпер звернувся до мера Віталія Кличка з проханням винести на розгляд сесії Київської міської ради питання про анулювання зазначеного рішення та направити ці кошти на вирішення більш нагальних потреб столиці.
Як відомо, проєкт будівництва мосту було затверджено у 1993 році, одночасно розпочалося його будівництво. Але вже майже 30 років, як довести його до пуття ніяк не виходить. При цьому кошторис постійно зростає. Станом на сьогодні у міст уже "вкинули" близько 20 млрд гривень, що зробило його найдорожчим. У КМДА спробували пояснити це тим, що було змінено будівельні норми та тим, що буде зроблено ще один з'їзд та заїзд на міст із Троєщини.
У понеділок, 17 жовтня, рано-вранці рашисти завдали чергового удару по центру Києва, внаслідок чого було зруйновано 120-річний житловий будинок на Жилянській. З-під завалів було врятовано 19 людей, загинуло 4 людини.
Зруйнована історична будівля – це прибутковий будинок, побудований на замовлення купця першої гільдії Йосипа Льова, який був власником фабрики гнутих меблів та металевих виробів на цій же вулиці.
Попри всі очікування громадськості, відновити пошкоджену будівлю, на жаль, неможливо. За словами заступника столичного мера В'ячеслава Непопа, такий висновок зробила "Київекспертиза". Також неможливо будувати нову будівлю на цьому місці: за сьогоднішніми нормативами там має бути певна відстань між будинками.
Мешканцям постраждалого будинку запропонували два варіанти розв'язання їхнього питання – або відселення до новобудови в Дарницькому районі, або грошова компенсація після проведення відповідної оцінки.
Після обстрілу Києва на початку жовтня кількість пропозицій на ринку орендної нерухомості помітно знизилася. За даними аналітиків OLX Нерухомість, середня кількість оголошень скоротилася на 14%. Так, найбільше скорочення пропозицій спостерігалося у Деснянському районі (знизилося на 23%), Дарницькому районі (на 21%), Дніпровському (на 19%). Тим часом на Печерському та Шевченківському районах столиці ситуація змінилася найменше – у межах 10-12%.
Що стосується вартості, то різкої зміни ставок не відбулося, попри деякі очікування. Втім, станом на сьогодні ціни все ще не досягли довоєнних показників.
Негативно на ринок орендованого житла в Києві вплинули й загрози кремля завдати ядерного удару. Як наголосили в Асоціації фахівців з нерухомості (рієлторів) України, було помічено просідання попиту на фоні ймовірності ядерної катастрофи. Однак рієлтори не виключають, що як тільки з'ясується, що погрози окупантів нічого не вартують, ціни повернуться на колишнє місце.
З 24 лютого по середину липня в Києві обвалилися ставки на орендне житло в середньому на 50%, багато орендодавців кілька місяців взагалі не брали з людей гроші. З другої половини літа оренда житла в Києві почала дорожчати через наплив людей з тимчасово окупованих територій. Плюс, самі ж кияни, які виїхали в перші місяці війни, вже повертаються додому.
Якщо на початку широкомасштабної війни орієнтовно за 1-кімнатну квартиру просили 5 – 6 тисяч грн, то зараз – 9 – 10 тисяч грн; за 2-кімнатну потрібно було віддати 10 – 12 тисяч грн., а зараз – 14 – 15 тисяч грн; за 3-кімнатну просили – 12 – 14 тисяч, а зараз – 15 – 16 тисяч грн.