У серпні нарешті громада Оболонського масиву отримала позитивне рішення Касаційного адмінсуду щодо забудови Мінського масиву. Також увагу громадськості привернуло будівництво на Хрещатику та у Подільському районі на місці пивзаводу Ріхтера.
Про це та інше читайте у дайджесті за минулий місяць від порталу НЕРУХОМІ.
Забудова Мінського масиву на Оболоні відкладається
1 серпня 2024 року Касаційний адміністративний суд повернув на розгляд суду першої інстанції справу про скасування рішення Київради, яким було затверджено ДПТ Мінського масиву.
Йдеться, серед іншого, про те, що, ДПТ Мінського масиву не відповідає Генплану, а замість цього в ньому містяться посилання на Стратегію розвитку міста Києва до 2025 року і Програму створення (оновлення) містобудівної документації у Києві. Втім на думку Касаційного адмінсуду, ці документи є проміжними та спрямованими на розробку нового Генплану, але не є містобудівними, рівнозначними Генплану і посилання столичної влади на ці документи не є аргументом на користь ДПТ.
Також важливим є і той факт, що затвердження цього ДПТ суперечить державним інтересам. Насамперед йдеться про те, що Фонд державного майна України (ФДМУ) ще до прийняття цього рішення, 13 травня 2021 року, своїм листом попрохав міського голову Києва Віталія Кличка не розглядати цей детальний план, адже в результаті його затвердження може зазнати втрат агрокомбінат “Пуща-Водиця” – це держпідприємство має у користуванні земельні ділянки, які увійшли в цей ДПТ.
Як відомо, на державних землях сільськогосподарського призначення планувалася тотальна забудова висотними житловими комплексами на більше ніж 12 тисяч осіб, без підтвердженої соціальної інфраструктури і з демонтажем більше ніж 400 гаражів оболонців.
У 2018 році було відкрито кримінальну справу, згідно з якою посадові особи агрокомбінату "Пуща-Водиця" та Міністерства аграрної політики та продовольства України, діючи за попередньою змовою і на користь компаній Stolitsa Group, зловживаючи службовим становищем, уклали інвестиційні договори, основною метою яких є забудова великими житловими комплексами.
У підсумку ввели механізм поступового відчуження земель сільськогосподарського призначення та майнових прав на них, що створило передумови до повної втрати державою контролю над підприємством і доведення його до банкрутства.
Законопроєкт про примусове вилучення нерухомості
21 серпня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №9549 про використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури.
У Міністерстві цифрової трансформації заявляли, що одна з пріоритетних їх цілей до 2030 року — забезпечити 95% населення якісним мобільним зв’язком. Щоб досягти цієї мети, держава має швидше видавати мобільним операторам дозволи на землю, які необхідні для будівництва мобільних станцій. Сьогодні цей процес відбувається повільно через низку бюрократичних процедур, але надалі, з ухваленням законопроєкту, це відбуватиметься швидше, вважають у відомстві.
Втім прийнятий документ отримав доволі неоднозначні оцінки. На думку парламентських юристів низка положень законопроєкту не відповідає Конституції України та не узгоджується із діючими законами. Застереження викликають зміни до закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", які не враховують предмета закону про відчуження.
Крім того, народні депутати помітили, що даний законопроєкт є прямим порушенням статей Конституції та дозволяє Закарпатській обласній адміністрації примусове відчуження нерухомості та землі у фізичних чи юридичних осіб без можливості оскарження. Також документ ігнорує право власності, визначене Цивільним кодексом.
Нагадаємо, що після голосування у другому читанні законопроєкт має підписати або ветувати президент. Якщо голова держави його підпише, саме тоді документ набере чинності.
Ринок нерухомості
Українські забудовники через війну в Україні активізували свої проєкти за кордоном, в результаті чого український ринок почав сповільнюватись. Про це яскраво свідчить кількість заявлених до введення житлових комплексів на столичному ринку. Якщо на 2024 рік таких проєктів - 118, то в наступному 2025-му - лише 52, а на 2026-й та майбутні роки - мізерні для Києва дев’ять ЖК, йдеться у дослідженні E&Y. Для порівняння перед війною у Києві продавалось одночасно житло у 226 новобудовах.
Держінспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) видала компанії "Грааль" з орбіти KAN Development Ігоря Ніконова дозвіл на будівництво офісно-готельного комплексу "Столичний".
Свого часу кияни активно протестували проти цього будівництва. Активісти і захисники історичної спадщини столиці не раз вимагали захистити будинок на Грушевського, 4б. З 1989 року цю старовинну будівлю визнали непридатною для проживання, а його жителів виселили.
У червні 2021 року Київрада проголосувала за передачу ділянки на Грушевського, 4б біля Хрещатика в оренду компанії "Грааль" для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-готельного центру. Наразі інвестор планує побудувати два будинки на 10 поверхів кожен та підземний паркінг на 146 автомобілів.
ЖК замість автостоянки у Львові
У Львові на вул. Пасічній, 133 компанія "Пасічна-Інвест" планує збудувати п’ять житлових будинків із підземним паркінгом і вбудованими громадськими приміщеннями. Про це будівництво стало відомо під час засідання виконавчого комітету Львівської міської ради 20 серпня.
На цій ділянці зараз розташована автостоянка зі старими пошкодженими автомобілями та будівля складу площею 673 кв м. Згідно зі зонуванням території, новий ЖК передбачено з висотою від дев’яти до 16 поверхів.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, компанія зареєстрована у Львові у 2024 році і займається купівлею та продажем нерухомого майна. Власником компанії є Юрій Голеневський.
Забудова центру Подолу у Києві
Забудовник A Development все ж таки зголосився змінити концепцію проєкту ЖК Ріхерт&Парк на розі вулиць Кирилівської та Нижньоюрківської на Подолі враховуючи попередню негативну реакцію з боку киян. В майбутньому ЖК компанія планує збільшити паркову та рекреаційну зони до 13,5 га, на які в минулому проєкті виділялося лише 3,75 га, і водночас зменшити граничну висотність будинків з 42 до 36 м. Лише декілька споруд будуть з такою висотою, інші не перевищуватимуть 27 метрів. Таке рішення забудовник запропонував після низки проведених слухань і обговорень з місцевою громадою та ініціативними групами.
Нагадаємо, що активісти виступають взагалі проти цієї забудови і хочуть, щоб паркова зона була на всій цій території. В липні кияни зібрали понад 6 тисяч голосів щодо заборони будівництва ЖК, яке загрожує горі Юрковиця. Ділянка для будівництва розташована у промисловій зоні в Подільському районі, на території броварні Ріхтера. Її та ще дві споруди девелопер планує відреставрувати. У кінці 2021 року A Development отримав погодження від ДІАМ на продовження будівництва (коригування ІІ черги).
В Україні співвідношення іпотечних кредитів та ВВП нижче 1% – найнижчий показник в Європі. Це випливає із дослідження Національного банку України.
У НБУ зазначили, що на низький рівень іпотеки вливає невизначеність перспектив ринку нерухомості та високі ризики відповідного кредитування, що відображаються у високих ставках.
У документі зазначається, що до повномасштабного вторгнення майже дві третини іпотек мали показник співвідношення суми кредиту та вартості застави (LTV) менше ніж 70%, а зараз середній LTV наближається до максимально можливого за умовами програми рівня – 80%. Також середній строк позик наприкінці 2021 року становив близько 15 років, тепер іпотеку беруть на довший термін.
У період воєнного стану альтернативою стало пільгове кредитування в державній програмі "єОселя". Від початку запуску програмою скористалися 12 365 родин, за весь час видали кредити на понад 19,7 млрд гривень. "єОселю" реалізує Міністерство економіки разом з Мінцифрою та ПрАТ "Укрфінжитло".