Знесення садиби Зеленських та відкрите питання Київміськбуду. Дайджест за липень

У липні увагу української спільноти до будівельного ринку привернула низка новин про знесення історичних будинків у Києві. Про це та інше читайте у дайджесті за минулий місяць від порталу НЕРУХОМІ.

 
Знесення садиби Зеленських

У Києві 19 липня важка будівельна техніка знесла історичну садибу Зеленських, зведену ще у XIX столітті. За словами активістів, забудовник збирається на її місці побудувати другу чергу ЖК Тургеневъ. Місцева влада, яка позаочі підтримує будівельників, привселюдно закликала покарати винних, а правоохоронці вже взялися розслідувати цю справу.

Садиба Зеленських - це двоповерхова будівля в Києві на вулиці Олександра Кониського (колишня Тургенєвська), 22, збудована наприкінці XIX століття з дерева та обкладена цеглою, яка має ознаки історизму та неоренесансу. Це була одна з найстаріших дерев’яних будівель на вулиці.

Споруду почали розбирати під виглядом "реконструкції" ще у 2021 році. Згодом, вже під час повноцінної війни, роботи тривали попри запуск російських дронів, повітряні тривоги та комендантську годину. Громадський активіст Дмитро Перов повідомив, що на тому місці хочуть побудувати нову чергу житлового комплексу. Річ у тім, що поруч компанія "Сервіт" у 2017 році звела 11-поверховий ЖК Тургеневъ. Рік потому вже була перша спроба позбутися садиби, щоб забезпечити проїзд у новобудову. Тоді забудовник поламав ліве крило, але через суспільний резонанс демонтаж зупинили. Втім, у липні 2021 року будівельники знову почали розбирати дах садиби. Та повністю зруйнувати будівлю вдалося вже 19 липня.

Після інциденту на місце події прибула поліція Києва. Техніка, за допомогою якої здійснювалися демонтажні роботи, була вилучена та заарештована. Також стало відомо, що правоохоронці повідомили про підозру 32-річному власнику садиби Зеленських, за вказівкою якого знесли історичну будівлю.

Згодом, як з’ясували журналісти, компанія "Сервіт", чия техніка і будівельники руйнували садибу Зеленських, роками отримувала державні кошти від Київської міської державної адміністрації. Йдеться про більше, ніж 64 млн грн зі столичного бюджету. Згідно з даними Prozorro, фірма уклала 109 договорів з державними замовниками від 2018 року. Більшість угод стосувалася будівництва, ремонту, реконструкції, розроблення кошторисної документації або нагляду за будівництвом.

Згідно з даними порталу YouControl, компанію "Сервіт" контролюють столичні бізнесмени Володимир та Віктор Бесаги. За останніми даними, власників садиби Зеленських зобов’язали підписати меморандум за яким вони мають відновити історичну будівлю у тому стані, у якому вона була до демонтажу.

Знесення історичної будівлі у Голосіївському районі

Ще одна історична будівля в Києві, яка може постраждати від рук будівельників -  будинок Уляни Богданович зведений у 1896 році у Голосіївському районі на вул. Казимира Малевича, 24.

За словами активіста Дмитра Перова, будинок Богданович є зразком фонової історичної забудови, виконаний в характерному для Києва цегляному стилі зі стриманим та аскетичним декором. Він додав, що цей будинок останній такий на цій вулиці.

Зараз цю споруду оточили будівельним парканом, а сусідню завісили будівельною сіткою. Поруч працює баштовий кран. Нагадаємо, в лютому 2024 року Київська міська рада передала історичну споруду під будівництво багатофункціонального ЖК The Resort. Проєкт передбачає спорудження трьох 27-поверхових будівель з підземним паркінгом.

Як з’ясували експерти НЕРУХОМІ, замовник будівництва - ТОВ "Будівельне об’єднання "Мрія", директором якого є Артем Солоник. За словами Перова, ймовірно фірму контролює олігарх Ігор Коломойський.

Раніше повідомлялось, що торік поліція проводила розслідування щодо можливого незаконного будівництва ЖК The Resort. Зокрема йшлося про перевищення поверховості будинків комплексу та самозахоплення земельної ділянки. В межах розслідування було попередньо встановлено, що будівництво здійснюється з порушенням вимог містобудів, виданих Департаментом містобудування та архітектури КМДА.

Ситуація на будівельному ринку та прихід іноземних інвесторів

Останнім часом все більше міжнародних компаній виявляють бажання інвестувати в українські проєкти. Ірландський виробник будівельних матеріалів CRH від початку повномасштабного вторгнення вклав 80 млн доларів. У 2023 році він підписав мандатний лист з ЄБРР щодо спільного придбання активів італійської Buzzi в Україні. Цю угоду оцінюють у 100 млн доларів. Зараз її розглядає Антимонопольний комітет України. Власник компанії також володіє трьома цементними заводами в Україні під брендом CEMARK.

Інша ірландська компанія, Kingspan, збирається інвестувати 300 млн доларів у проєкт "Сірша". До 2026 року на заході України планують запустити новий виробничий кампус. Загальні інвестиції у виробництво матеріалів для відновлення цих підприємств оцінюють у 500 млн доларів. Проте цього може бути недостатньо, оскільки остаточна сума буде залежати від рішення АМКУ.

Для розвитку іпотечного ринку в Україні американська інвест-компанія Chicago Atlantic Trident підписала меморандум про співпрацю з Укрфінжитлом. За словами голови правління української компанії Євгена Мецгера, швидкий розвиток ринку нерухомості є критично необхідним для України, а завдяки підтримці Chicago Atlantic буде можливість вдосконалити існуючі проєкти і напрацювати концепцію нових. Водночас українська сторона поділиться  досвідом у сфері сучасного іпотечного кредитування на прикладі "єОселі”.

Гроші для забудовника

Досі залишається невирішеною доля одного з найбільших столичних забудовників "Київміськбуд". За підрахунками компанії, для відновлення роботи їй необхідно 2,3 млрд гривень компенсацій запланованих збитків, пов'язаних із передачею об'єктів "Укрбуду". Відповідні розрахунки із заявою КМБ подав на розгляд Кабінету міністрів.

За місяць-два завершується процедурне коло, тоді будівельна компанія отримає фінальну відповідь від уряду. Усього "Київміськбуду" потрібно 1,88 млрд гривень на 2024 рік та 2 млрд гривень на наступний рік для добудови об'єктів.

Як повідомив новий голова компанії Василь Олійник, для розв’язання питання в КМБ звертались до двох комерційних та трьох державних банків в Україні. Переговори з ними, на жаль, не дали результату через негативний фінансово-економічний стан забудовника, відсутність гарантованих джерел повернення боргу та сплату відсотків, відсутність адекватного заставного забезпечення.

У червні "Київміськбуд" планував відновити свої заморожені проєкти, починаючи з третього кварталу 2024 року, за умови, що Київрада підтримає механізми фінансування будівництва, запропоновані забудовником. Сьогодні ж щомісяця простою коштує компанії близько 10 млн грн, через стабілізацію об'єктів, виплату податків та інше.

Заборона будівництва біля Солом’янського парку

Господарський суд міста Києва визнав незаконним та скасував рішення про передачу в оренду земельної ділянки біля Солом'янського ландшафтного парку. Як відомо тут компанія “Смарт Девелопмент” веде будівництво апарт-комплексу CitiZen. Кінцевим бенефіціаром фірми є син колишнього столичного мера Олександра Омельченка.

Це будівництво активісти та місцеві мешканці намагаються зупинити вже три роки. 6 червня Шостий апеляційний адміністративний суд Києва заборонив будівельні роботи на території парку.

Після початку повномасштабного вторгнення зведення житла впритул до зеленої зони парку вдалось ненадовго призупинити, але вже у серпні 2023 року забудовник вже знову приступив до зведення. Щоб не порушувати містобудівні умови, девелопер назвав ЖК "апарт-комплексом", а квартири в ньому продають як "апартаменти".

Статистика та цифри

З початку 2024 року за державною іпотечною програмою "єОселя" вже видали 5137 пільгових кредитів на загальну суму 8,7 млрд гривень. Всього за час роботи “єОселі” українці придбали 3242 квартири “першого продажу”, 388 з яких перебувають на стадії зведення. Майнові права на квартири в об’єктах, що будуються, можна придбати, подавши заяву в Ощадбанк, Укргазбанк, Скайбанк, "Глобус" та СЕНС банк.

З початку 2024 року до програми приєднались 47 забудовників, 11 з них долучились у червені. Водночас всього у програмі акредитовано 67 девелоперів. Українці можуть придбати майнові права на квартири вже у 77 ЖК в 15 областях України у 126 будинках.

Автор:

Володимир Гришенко

Журналіст/ редактор

Освіта – закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут журналістики. За професією працюю вже понад 15 років. Улюблені теми – економіка та політика, знаюся на криптовалютах та ринках, цікавлюся нерухомістю. На ресурсі НЕРУХОМІ із травня 2020 року.

Усі статті автора

Коментарі

719

Ваш запит принято

Відділ продажу зв'яжеться з Вами найближчим часом