У Києві забудовник KSM-group звернувся до суду з вимогою визнати багатовікові дерева в урочищі Теремки "малоцінною рослинністю", щоб отримати можливість їх знищити та почати забудову. Про це повідомила депутатка Київради Олеся Пинзеник, яка оприлюднила факти спроб зазіхання на захищену природну територію.
За її словами, компанія хоче вирізати дерева на землях Національного природного парку "Голосіївський", що розташований між масивом Теремки-1 та проспектом Академіка Глушкова. Йдеться не про звичайну зелену зону, а про залишки прадавнього дубово-грабового лісу, де збереглися рідкісні види флори, занесені до Червоної книги, та проходить міграційний коридор диких тварин.
Пинзеник опублікувала відео, на якому невідомі вимірюють стовбури старих дерев — за її даними, це підготовка до подачі оцінки, яка має обґрунтувати "малу цінність" насаджень.
KSM-group не вперше фігурує у скандалах: компанія вже намагалася забудувати територію столичного Ботсаду, а також має плани щодо знищення корпусів інституту Патона на вулиці Антоновича.
Місцеві жителі та екологи неодноразово виступали проти будь-яких будівельних робіт у Теремках. Правоохоронці розслідують чотири судові справи та кримінальні провадження щодо незаконних спроб забудови урочища, однак тиск на природоохоронну територію триває.
Як повідомляли Нерухомі в новинах нерухомості, KSM-group активно забудовує території, що раніше належали НАНУ. Серед найбільших об’єктів — ЖК Кришталеві джерела. Бенефіціарами структури вважають Миколу Копистиру та його синів. Як підкреслюють активісти, щоб зупинити практику забудови наукових земель, необхідна жорстка реакція з боку НАБУ і САП.
Забудовник Сергій Копистира звернувся до чиновників Мінрегіону з метою отримати привабливу ділянку під забудову. На замовлення міністра Олексія Чернишова його підлеглі організували передачу землі державному підприємству, яке потім уклало з компанією забудовника вигідні інвестугоди. Замість того, аби передати державі частину житла, еквівалентну ринковій вартості ділянки, сторони оцінили землю майже в п’ять разів дешевше. У результаті держава могла втратити понад 1 млрд гривень.