Листопад запам'ятався скандалом із хабарем віцепрем'єру Олександру Кубракову та оголошеними результатами з аудиту Київміськбуду. Про це та інше читайте у добірці подій на будівельному ринку від порталу НЕРУХОМІ.
Дайджест подій на будівельному ринку за листопад
nerukhomi.ua
Вищий антикорупційний суд 24 листопада заарештував власника будівельної компанії KSM-GROUP Сергія Копистирю, якого НАБУ та САП підозрюють у спробі підкупу віцепрем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова.
За словами прокурора САП, протягом серпня-листопада 2023 року Копистиря у змові з директором державного підприємства "Укркомунобслуговування" Аллою Сушон на користь власної компанії ТОВ "Сітігазсервіс" запропонував дати хабар Кубракову. Хабарем стали 2% від площі житлового комплексу, який у майбутньому планували побудувати в Подільському районі Києва на вулиці Тираспольська, 43. Тобто, орієнтовний її розмір має становити від 4200 до 4900 квадратних метрів.
Цю нерухомість пропонували за те, щоб Кубраков не вносив зміни та не розривав договори від 9 грудня 2022 року, укладені між ДП "Укркомунобслуговування" (входить до сфери управління Мінрозвитку) та ТОВ "Сітігазсервіс". 5 жовтня Копистиря через посередника передав уточнені дані щодо передачі неправомірної вигоди – площа нерухомості має становити 5257,37 кв. м. У жовтні-листопаді Копистиря надав частину хабара Кубракову – оформив 15 квартир на довірену особу Антона Гетьмана по вулиці Академіка Заболотного, 148, загальною площею 785 кв. м. У листопаді на Гетьмана зареєстрували одну із 15 квартир по вул. Академіка Заболотного, 148в корпус 3 загальною площею 39,81 кв. м. А вже 21 листопада Копистирі та Сушон повідомили про підозру. Забудовнику визначили альтернативний запобіжний захід у вигляді застави розміром 100 млн грн, чим він і скористався.
Зазначимо, що це вже не вперше, коли забудовники намагаються підкупити чиновників. Хабар пропонували ще тодішньому голові Держінспекції архітектори та містобудування Семену Кривоносу. Відзначився такожі і колишній голова корпорації Укрбуд Максим Микитась, який запропонував рекордний хабар у 22 млн євро меру Дніпра Борису Філатову.
Європа знову порадила президенту України Володимиру Зеленському накласти вето на закон №5655 про реформу містобудування. Наразі відповідні рекомендації надійшли з боку Єврокомісії.
Європейські партнери зазначили, що цей документ створює певні ризики внаслідок делегування надмірних контрольних повноважень у сфері міського планування від державних підприємств до приватних організацій та призводить до послаблення повноважень місцевої влади у цій сфері.
Також наголошується, що в Україні, зокрема, ще не створено правил нагляду за діяльністю місцевих органів влади відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування; країні слід продовжити роботу з надання юридичної правосуб'єктності муніципалітетам відповідно до публічного права на основі європейської практики.
Вперше Європарламент 15 червня ухвалив резолюцію про відновлення України та вступ до НАТО. Зокрема, пункт 17 прийнятої резолюції "застерігає проти використання майбутніх заходів щодо відновлення у спосіб, який був би вигідним окремим групам інтересів за рахунок рівних правил гри та прозорості".
Низка громадських організацій наголошувала, що реформу проводять без належного обговорення. Крім того, проти ухвалення законопроєкту виступало Міністерство культури та інформаційної політики, яке вказало на ризики збереження культурної спадщини, а Нацагентство із запобігання корупції визначило, що №5655 не відповідає Антикорупційній стратегії.
Як зазначав раніше Рух ЧЕСНО, лобіювала законопроєкт голова фракції партії влади "Слуга народу" Олена Шуляк, яку пов'язують із будівельним бізнесом.
Ситуація на будівельному ринку
Будівельники різко погіршили результати оцінки своєї діяльності. Причина – сезонне скорочення економічної активності, звуження інвестиційного попиту та нестача кваліфікованих кадрів.
У листопаді стали відомі результати аудиту будівельної компанії "Київміськбуд", які проводили компанії "НХД-Аудит" Євгенії Вакуленко, Baker Tilly (Ukraine), а також Ernst & Young з "великої четвірки".
Аудит захоплював період із 2020 по перший квартал 2023 року. Як і передбачалося, експерти не виявили внутрішні проблеми компанії. А причини, через які забудовник опинився на межі виживання, пов'язані із зовнішніми обставинами.
Експерти при цьому не виявили факти можливого безпідставного висновку та списання активів, залучення зовнішнього фінансування, завищення собівартості об'єктів, заниження показників прибутковості та ознак дій щодо доведення підприємства до банкрутства. Вирішення проблеми експерти вбачають у дофінансуванні будівництва об'єктів та погашенні інвесторами заборгованості.
У свою чергу, мерія Києва, яка володіє контрольним пакетом акцій забудовника, пообіцяла відновити роботу Київміськбуду шляхом викупу житла для пільгових категорій громадян.
КМДА звернулася до органів уряду за допомогою у дофінансуванні об'єктів будівництва, які Київміськбуд взяв на баланс в Укрбуду. Підсумовуючи проведений аудит, у мерії вважають, що Київміськбуд зможе виконати свої зобов'язання перед інвесторами".
Що з будівництвом ЖК на Осокорках
А ось на викуп квартир у проблемних ЖК "Аркади" – Патріотики, Патріотики на озерах та Евріці – у бюджеті Києва грошей уже не виявилося. І це при тому, що мерія – один із підписантів меморандуму щодо добудови зазначених житлових комплексів.
Відповідно, коли ці кошти з'являться і коли люди зможуть отримати своє житло, наразі невідомо.
Нагадаємо, що в рамках меморандуму було вирішено, що компанія-забудовник Stolitsa Group візьме на себе питання добудови цих житлових комплексів. Але аудит показав, що для цього не вистачало близько 3,6 млрд. грн. Компенсувати цей брак вирішили за рахунок продажу 10% площ у ЖК Патріотика на озерах. У Київраді підрахували, що на викуп усіх вільних площ у ЖК знадобиться понад 10 млрд. грн. А цих коштів – з огляду на війну, у бюджеті Києва немає.
Щоб територію зеленої зони житлового масиву Осокорки не знищив забудовник, кияни об'єдналися в громадську організацію "Екопарк Осокорки", мета якої створити на спірній території ландшафтний парк.
Проблеми у найстарішого одеського забудовника
Пережити кризу, викликану повномасштабним вторгненням росії, не зміг один із найстаріших одеських забудовників – компанія "Стікон". За даними місцевих ЗМІ, менеджмент ще у серпні відправили у безстрокову відпустку, звідки повернулися далеко не всі. Забудовник на своїх сайтах обіцяє добудувати всі розпочаті об'єкти, проте терміни закінчення будівництва вже неодноразово переносили.
На будівельних майданчиках одесити не бачать активності: "великі крани завмерли в очікуванні кращих часів, а в котлованах зросла трава заввишки майже в людське зростання".
Будівельна компанія "Стікон" була заснована в Одесі у 1967 році. За останні 15 років діяльності було введено в експлуатацію понад 2,5 млн. квадратних метрів об'єктів житлової та комерційної нерухомості (понад 60 будівель).
Будівельний ринок зіткнувся з нестачею робочої сили, що може зрештою позначитися на якості самого будівництва. Зокрема, дефіцит професійних кадрів на будмайданчиках деяких забудовників сягає 50%. Цілком логічно, що для подолання цього дефіциту забудовники збільшують заробітну плату робітникам – на 15-25% з весни 2023р.
Нестача кадрів та збільшення витрат на оплату праці чинять подвійний тиск на девелоперські проєкти: призводять до збільшення термінів будівництва та підвищують їх собівартість. З іншого боку, невисока зацікавленість інвесторів у первинці не дозволяє девелоперам адекватно підняти вартість квадратних метрів, що будуються.
Тому цілком імовірно, що девелопери почнуть оптимізувати рентабельність бізнесу за рахунок економії якості матеріалів і технологій, що використовуються.
За даними Держстату, в Україні за три квартали 2023 року забудовники ввели в експлуатацію лише 66,5 тисячі нових квартир, з яких 55,5 тисячі – це квартири в багатоквартирних будинках.