Жовтень 2025 року відзначився важливими кроками щодо прозорості земельної політики Києва та спробами стабілізувати ключових гравців ринку. Зокрема Київрада ухвалила нові Правила набуття й припинення прав на землю, запровадивши єдині стандарти для всіх учасників процесу. Водночас "Київміськбуд" розробляє план реструктуризації боргів, а експерти прогнозують зростання цін на житло через дефіцит пропозиції. Паралельно фіксуються випадки забудови без ДПТ у Полтаві, шахрайства в Чернівцях та судових спорів за природоохоронні території в столиці.
Про це читайте у дайджесті подій за жовтень від порталу Нерухомі.
Боротьба із сірими схемами у Києві
Київська міська рада ухвалила нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Документ має зробити земельну політику столиці прозорішою, уніфікованою та захищеною від зловживань. Ініціаторами виступили депутати Вікторія Пташник та Дмитро Білоцерковець, які наголошують, що правила мінімізують вплив “сірих схем” і створюють єдині стандарти для всіх учасників процесу — від посадовців до інвесторів.
Водночас Київрада не вперше намагається навести лад у земельних питаннях. Нещодавно депутати провалили голосування за скасування рішень, пов’язаних із так званими “туалетними схемами”, за якими працює НАБУ. Після невдалого голосування частина обранців просто залишила сесійну залу, і засідання зірвалося. Попри гучні відставки чиновників і обіцянки "очистити систему", поки що бачимо, що боротьба зі зловживаннями у столиці залишається радше декларацією, ніж реальністю.
Відновлення Київміськбуду
ПрАТ "Київміськбуд" розробляє план реструктуризації боргів перед підрядниками, щоб стабілізувати фінансове становище та відновити роботи на заморожених об’єктах. За словами в.о. голови правління Світлани Самсонової, механізм врегулювання зобов’язань дозволить спрямовувати кошти не на погашення старих боргів, а на добудову житла. Генпідрядники, своєю чергою, висловили готовність повернутися до роботи після погодження умов.
Як зазначив голова наглядової ради Владислав Андронов, кошти, отримані від додаткової емісії акцій, підуть виключно на відновлення будівництва. Наразі на балансі компанії — 24 будмайданчики з понад 120 будинками різного ступеня готовності. Київрада раніше підтримала збільшення статутного капіталу "Київміськбуду" на 2,56 млрд грн, аби допомогти холдингу вийти з кризи.
Перспективи ринку нерухомості
Лідери девелоперського ринку очікують істотного зростання цін на житло вже до кінця 2025–2026 років. Головними причинами називають подорожчання будматеріалів, дефіцит робочої сили та складнощі з фінансуванням нових проєктів. Через нестачу доступного кредитування забудовники відкладають запуск нових комплексів, що скорочує пропозицію на ринку. За словами Ігоря Гуди з "Креатор-Буд", собівартість будівництва у Києві вже перевищує $1500 за квадратний метр, тож утримати нинішні ціни неможливо.
Експерти наголошують, що ринок проходить етап "природного відбору" — залишаються лише компанії з власними фінансовими ресурсами. На кожні п’ять завершених об’єктів стартує лише один новий, що формує дефіцит пропозиції. Якщо тенденція збережеться, уже наприкінці 2025-го квартири в новобудовах можуть подорожчати на десятки відсотків. Девелопери радять тим, хто планує купівлю житла, не відкладати рішення.
Будівництво без ДПТ у Полтаві
У Полтаві дев’ятиповерховий житловий комплекс "Видовий" біля аграрного університету зводять фактично без затвердженого детального плану території. Лише коли будинок опинився на фінальній стадії, забудовник звернувся до міської ради з проханням розробити ДПТ постфактум. Відповідне питання депутати розглянуть 30 жовтня. Ініціатором документа виступило ТОВ "УХМ-Експлуатація" — власник території колишньої фабрики "Полтавчанка", де нині завершує будівництво компанія "Буд-Інвестхолд".
Фахівці наголошують, що така практика — типовий приклад легалізації забудови заднім числом. Замість планування розвитку кварталу міська рада тепер змушена "узаконювати минуле". Відсутність ДПТ на етапі будівництва створює ризики для мешканців і руйнує принцип прогнозованого розвитку міста. Експерти називають ситуацію показовою: у Полтаві детальні плани дедалі частіше стають не інструментом планування, а способом оформлення вже зведених об’єктів.
Покарання за продаж неіснуючих квартир
У Чернівецькій області суд арештував без права застави місцевого забудовника Михайла Акостакіоає, якого підозрюють у масштабному шахрайстві. За даними прокуратури, керівник компанії "Захбудком" продавав квартири в житлових комплексах, будівництво яких навіть не розпочиналося. Інвесторам показували макети, проєкти й земельні ділянки, переконуючи у наявності дозвільних документів, яких насправді не існувало.
Слідство встановило, що забудовник отримував гроші готівкою, без відображення у бухгалтерії, а частину робіт виконував лише для створення ілюзії активності. У результаті інвестори втратили понад 13 мільйонів гривень. Правоохоронці кваліфікували дії Акостакіоає за ч. 5 ст. 190 ККУ — шахрайство в особливо великих розмірах. Експерти зазначають, що цей випадок вкотре демонструє вразливість інвесторів на ринку первинного житла за відсутності належного контролю.
Девелопер проти рослинності
У Києві девелопер KSM-group намагається через суд визнати багатовікові дерева в урочищі Теремки "малоцінною рослинністю", щоб отримати дозвіл на їх вирубку та розпочати забудову. Про це повідомила депутатка Київради Олеся Пинзеник. За її словами, компанія зазіхає на землі Національного природного парку "Голосіївський" — це залишки унікального дубово-грабового лісу, де ростуть червонокнижні види рослин і проходить міграційний шлях диких тварин. Активісти повідомляють, що забудовник уже проводить заміри дерев для підготовки оцінки їхньої "вартості".
Це не перший екологічний скандал за участі KSM-group. Раніше компанія намагалася забудувати територію Ботанічного саду та знести корпуси інституту Патона. Попри чотири судові справи і відкриті кримінальні провадження щодо незаконних дій у Теремках, тиск на природоохоронну зону триває. Екологи наголошують: без рішучої реакції міської влади та антикорупційних органів практика забудови природних і наукових територій у столиці не зупиниться.
Статистика та цифри
За дев’ять місяців 2025 року місцеві бюджети України отримали 9,5 млрд грн податку на нерухомість — на 22% більше, ніж торік. Як повідомляє Державна податкова служба, це на 1,7 млрд грн перевищує показники минулого року. Податок сплатили понад 850 тисяч власників житла по всій країні.
Найбільші надходження зафіксовані у Києві — 1,87 млрд грн, а також у Львівській, Київській та Одеській областях. У ДПС нагадують, що у 2025 році українці сплачують податок за нерухомість, якою володіли у 2024-му. Оподатковуються квартири понад 60 кв. м, будинки понад 120 кв. м та сукупна площа різних типів житла понад 180 кв. м.