ДПТ Мінського масиву та вирубка лісу у Пущі-Водиці у Києві: знакові події червня

Рішення, що приймалися депутатами Київради у червні, були вельми значущими як для будівельного ринку, так і для суспільства в цілому. Голосування щодо детального плану територій Мінського масиву, забудова Вирлиці і скандали з забудовником у Пущі-Водиці – стали визначними минулого місяця.

Більш детально про це читайте у свіжому огляді від ресурсу НЕРУХОМІ.

Столична міськрада під контролем забудовників

Київрада минулого місяця, здається, побила рекорд з ухвалення рішень, проти яких активно виступають кияни, але дуже вигідних різним забудовникам. Рішення щодо Мінського масиву було очевидним, що будівельні лобісти рано чи пізно дотиснуть київських депутатів, але надія і віра у справедливість все ж жевріли до останнього. А ось рішення щодо забудови біля озера Вирлиця, дійсно виявилося несподіваним.

ДПТ Мінського масиву

Міська рада Києва 10 червня з третьої спроби ухвалила ДПТ Мінського масиву, який фактично дає зелене світло на масштабну житлову забудову мікрорайону. Йдеться про межі вулиць Юрія Кондратюка, Петра Калнишевського, північні і західні межі лісу в Оболонському районі столиці.

Щоразу, коли депутати розглядали питання забудови, під стіни міськради приходили кияни, вимагаючи від обранців не голосувати за цю ініціативу. Однак депутати стали на бік забудовника, а не людей.

За розробкою ДПТ Мінського масиву стоїть афільована з корпорацією Stolitsa Group компанія Датоліт. Як і в "Столиці" бенефіціар тут Владислава Молчанова.

На зазначених в ДПТ землях раніше розміщувались теплиці і господарські будівлі держпідприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця". Саме йому належать дві ділянки загальною площею близько 32 га згідно права постійного користування. 19 травня агрокомбінат подав шість позовів до компаній, пов'язаних зі Stolitsa Group (зокрема і до Датоліта), про визнання недійсними інвестиційних договорів про забудову Подільського та Оболонського районів Києва.

Згідно з проєктом, на Мінському масиві хочуть побудувати 19 будинків на 6307 квартир заввишки від 21 до 26 поверхів для проживання за скромними підрахунками 11 тисяч людей. Цей ДПТ прямо порушує Генеральний план Києва, згідно з яким – це землі сільгосппризначення і на них заборонено будувати житло. При цьому, що обурило жителів мікрорайону, забудова не передбачає суттєвого розвитку інфраструктури, не вирішено і питання з гаражним кооперативом, на місці якого хочуть звести паркінг. Власників гаражів не влаштовує це. Також на масиві сьогодні існує велика проблема з паркуванням авто, а з урахуванням нових будинків і знесеного гаражного кооперативу, киянам ставити машини буде просто фізично ніде.

Забудова Вирлиці

Питання про визнання території біля озера Вирлиця ландшафтним заказником місцевого значення депутативирішили перенести на наступну сесію Київради після того, як мер Києва Віталій Кличко раптово кардинально змінив свою думку з цього питання.

"Я почув презентацію і був, можу сказати, позитивно вражений від того проєкту, який презентували щодо зони відпочинку, збереженню зелених, рекреаційних зон, і наданню цій території дійсно нового життя", – звернувся очільник міста до депутатів. Така позиція викликала у всіх велике здивування, оскільки ще зовсім недавно мер був категорично проти будь-якого будівництва тут.

Після наради на перерві, депутати, які були вже готові оголошувати територію заказником, вирішили почекати і відклали голосування на наступний раз.

Варто також підкреслити, що кияни виступали проти будівництва біля озера Вирлиця. Не так давно навіть сталася сутичка з поліцією, коли активісти прийшли зносити будівельний паркан. На їхню думку, забудовник збирається засипати озеро, в якому, як з'ясувалося, живуть червонокнижні риби і плавають качки.

Ще у 2004 році ТОВ "Мрія-Інвест" уклало з київською мерією інвестиційну угоду на будівництво багатофункціонального комплексу. Тут мають розташовуватися зони відпочинку з атракціоном, кінотеатром, боулінгом, торговельні площі, ресторани тощо. Вартість проєкту оцінили у 92 млн гривень. У 2005 році Київрада передала під забудову біля озера Вирлиця дві ділянки загальною площею понад 25 га в межах проспекту Бажана і вулиці Ревуцького.

Але в 2018 році КМДА намагалася через суд розірвати договір, оскільки приватна компанія заборгувала 124 млн гривень пайових внесків.

Згідно з даними YouControl, ТОВ "Мрія-Інвест" було зареєстровано у вересні 2003 року. Керівником компанії значиться Наталія Науменко. Але у вересні 2020 року керував нею Юрій Іонанов, з яким мер Кличко навчався колись у школі. Також, за даними ЗМІ, вкластися в це будівництво планував ексдепутат від Партії регіонів Віталій Хомутинник.

Фонтан на Арсенальній за 20 млн

Ще одне цікаве червневе рішення Київради стосувалося забудови Арсенальної площі. Депутати дозволили знести частину нежитлових приміщень, що належать КП "Київський метрополітен", вартість яких перевищує 40 млн гривень. Замість них комунальне підприємство отримає приміщення подалі від центру столиці, і ціна їх ледь більше 1 млн гривень.

Також компанія "Войткон" проведе благоустрій Арсенальної площі з будівництвом нового фонтану. Після завершення робіт Київ отримає об'єкти благоустрою на суму всього лише близько 21 млн гривень, при цьому втратить будівлю за 40 млн. Математика, м'яко кажучи, не в бік столичної громади.

За даними YouControl, "Войткон" з'явився у 2015 році. Співзасновником значиться Володимир Костельман, він також володіє "Фоззі Груп". Крім того, "Войткон" має відношення до UFuture Василя Хмельницького та Андрія Іванова.

Раніше компанія через суд отримала від Мінкульту дозвіл на реставрацію нежитлової будівлі на вулиці Івана Мазепи, 1 – поруч з приміщенням столичного метрополітену на Арсенальній. Зазначимо, що будівля на вулиці Івана Мазепи, 1 – це пам'ятка архітектури "Нікольська брама". В результаті там буде новий бізнес-центр. А згодом об'єднають весь простір на Арсенальній, включаючи переобладнані корпуси заводу "Арсенал", в єдиний проєкт під назвою A-Station. Зазначені перетворення стали можливими завдяки тому, що історичні споруди шляхом різного роду маніпуляцій перейшли у власність приватних фірм, пов'язаних з бізнес-групою UFuture.

Забудовники зламали закон і правоохоронну систему

Те, що суди виносять часто досить суперечливі, неоднозначні рішення на користь великих будівельних компаній – явище доволі поширене у нас. Але іноді це переходить усі межі. При цьому правоохоронні органи традиційно демонструють свою повну некомпетентність у боротьбі з забудовниками, що зарвалися.

Верховний Суд і "Будинок монстр на Подолі"

Верховний Суд 24 червня ухвалив рішення, яким зобов'язав ДАБІ видати сертифікат готовності для ЖК Поділ Престиж на вулиці Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі Києва, більш відомого у народі, як "Будинок монстр на Подолі".

Історія цього "архітектурного творіння" почалася ще у 2005 році, коли Київрада виділила будівельній компанії "Пателі Лізинг" земельну ділянку у центрі міста. За кілька років тут звели будівлю, перевищивши висоту, затверджену у проєкті. Висота об'єкту склала майже 40 метрів, в той час як в історичній частині Подолу не можна будувати будівлі вище 27 метрів. З тих пір долю "зайвих" поверхів ЖК намагаються вирішити у суді.

До того ж, наприкінці 2015-го міськрада відмовила компанії у продовжені оренди земельної ділянки та зобов'язала привести новобудову до затверджених проєктних норм і у відповідності до архітектурно-будівельних вимог.

За словами експертів, "зайві" поверхи ЖК на Подолі – це не тільки порушення проєктної документації та правил забудови центру, а й питання безпеки. Земельна ділянка, на якій він розташований, довгий час стояла незабудована. Забудовувати її не можна було взагалі. Там знаходяться інженерні мережі стратегічного значення: лінія метрополітену низького залягання, два міських колектора, кабельна мережа високої напруги, газопровід, водопровід, тепломережа. І якщо будинок заселити, є велика ймовірність, що він просяде у метро.

Але незважаючи на це суд таки прийняв рішення зобов'язати ДАБІ ввести комплекс в експлуатацію. За словами ексдепутатки Київради Ольги Балицької, рішення ВСУ суперечить законодавству, логіці і здоровому глузду.

"Це якісно новий рівень нахабства. Земля під Будинком монстром за адресою Нижній Вал 27-29 знаходиться у комунальній власності – я сама була співавтором рішення про це у минулому скликанні Київради. Прийом в експлуатацію житлового будинку, який знаходиться на ділянці комунальної землі, яка не передана забудовнику ні у власність, ні в оренду – це дуже і дуже значне правопорушення. І зараз ВСУ зобов'язує керівництво ДАБІ це правопорушення вчинити", – заявила вона.

"Будинок Білозір" і розвалена справа

Слідчі Шевченківського управління київської поліції закрили кримінальне провадження за фактом шахрайства, самоуправства та службового підроблення під час будівництва ЖК Зелений замок на вулиці Мирній, 2/1.

Так, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва Оксана Голуб відмовила у задоволенні клопотання про продовження термінів попереднього розслідування в кримінальному провадженні, не побачивши причин, які завадили б закінченню розслідування у визначений термін. Правоохоронці мали знайти і допитати керівника ОК "ЖБК "Зелений Замок", головного інженера проєкту, осіб, які здійснювали технічний нагляд й інвентаризацію, опитати інвесторів. Але нічого не було зроблено, і слідчі закрили провадження.

Справа стосувалася забудови ділянки площею 0,08 га на вулиці Мирній, 2/1, що належить екснардепці Оксані Білозір. У жовтні 2016 року Білозір передала свою ділянку під забудову Івану Владу з села Біла Церква Закарпатської області.

Київ виявився не в змозі зупинити будівництво 12-поверхового ЖК, а за документами – чотириповерхової садиби з "антресолями".

Ні поліція, ні суди, ні активісти не змогли завадити забудовнику зводити об'єкт. Крапку в тривалих історіях з "Будинком-монстром" і "Будинком Білозір" безсумнівно треба було ставити. Однак зовсім не таким чином.

Масштабна вирубка лісу в Пущі-Водиці

Громадськість вчинила великий скандал через вирубку лісу у Пущі-Водиці. Екснардеп Ігор Луценко вважає, що це знищення дерев могло б стати наймасовішим за останні 15 років. При цьому у працівників при собі був лише акт обстеження зелених насаджень, виданий "Київзеленбудом".

Тут готували ділянку під ще одне житлове будівництво. Забудовник почав завозити в ліс бетонні блоки для облаштування паркану. У підсумку важка техніка поламала кущі і підлісок. Співробітники лісгоспу намагалися безуспішно зупинити транспорт. Та фірма заручилася підтримкою поліції і "тітушок". Але скандал вийшов настільки потужний, що столична влада не могла не відреагувати на нього. В результаті мер Києва Віталій Кличко пообіцяв, що комунальники знесуть будівельний паркан, що ті й зробили за допомогою місцевих жителів і активістів.

"В оренду цю ділянку віддали ще в 2007 році терміном на 15 років. У 2015 році міська влада ухвалила рішення розірвати достроково договір оренди. Але землекористувач оскаржив це рішення у судах, змусивши міську владу видати містобудівні умови і обмеження", – розповів Кличко.

У 2007 році 21 гектар землі на вулиці Лісозахисній, 17 віддали фірмі "Продмарт" в оренду на 15 років. Тоді у Генплан внесли зміни і ділянку перевели з території рекреаційного призначення до садибної житлової забудови. У 2015-му Київрада вирішила розірвати договір оренди з "Продмартом". Однак ділянку так і не передали Пуща-Водицькому лісництву – на кадастровій карті так і залишилося призначення ділянки під забудову.

Згідно з даними YouControl, власниками ПП "Продмарт" значаться Вадим П'ятецький і ТОВ "Інтеко ВК". Останню компанію ЗМІ пов'язують з колишнім народним депутатом Дмитром Андрієвським.

Варто зазначити, що станом на сьогодні столична влада категорично проти даного будівництва, але що буде завтра – важко сказати. Як бачимо по ситуації з забудовою Вирлиці, настрій мера може кардинально змінитися.

Трохи цифр

Згідно з даними девелоперської компанії ENSO, вартість житлової нерухомості у Києві до другого півріччя 2022 року істотно виросте у ціні і сягне рівня 2008 року, коли квадратний метр коштував 3 тисячі доларів. Аналітики зазначають, що причин для цього декілька. Головним чином позначиться дефіцит робочої сили і тотальне подорожчання будматеріалів.

Наприклад, Китай, який забезпечує 64% світового попиту на залізну руду і 46% на сталь, потроху знижує виробництво сировини, одночасно збільшуючи обсяг його споживання. Все це загрожує ще більшим подорожчанням металопрокату, який відіграє значну роль у собівартості українського будівництва.

Забудовники вже отримують будматеріали за новими цінами, а ринок нерухомості ще на це не відреагував повною мірою. Тому зростання до кінця цього року буде поступовим, але безперервним.

У свою чергу в Нацбанку зазначають, що ціни на житло в столиці України ростуть з такою ж швидкістю, що і купівельна спроможність киян, при цьому співвідношення вартості до річного доходу знаходиться на нижчому рівні за останні 10 років.

Експерти центробанку прогнозують, що зростання доходів, розвиток іпотечного ринку, зниження прибутковості депозитів посприяють інвестуванню у нерухомість. У свою чергу тривала реформа містобудування може відлякати нових інвесторів.