Листопад видався досить напруженим через збільшені атак російських окупантів по об'єктах критичної інфраструктури, в ході яких, як завжди, страждали також і житлові будинки. На тлі загальної нервозності сплив скандал із продажем офісу збанкрутілого банку "Аркада".
Про все це та трохи інше читайте у дайджесті подій за минулий місяць, зібраному порталом НЕРУХОМІ.
Блекаут та профанація з Пунктами незламності у Києві
23 листопада росія всьоме завдала масованого ракетного удару по критичній інфраструктурі України, внаслідок чого постраждали також житлові райони та загинули ні в чому не винні люди. При цьому в Київській області без світла залишилося 1125 населених пунктів. Столицю також накрив блекаут із тимчасовим припиненням роботи систем Київводоканалу та Київтеплоенерго, метро та громадського транспорту.
Мер Віталій Кличко попередив, що на киян чекає найсуворіша зима з часів Другої світової війни та закликав по можливості виїхати зі столиці. Втім, заради справедливості зазначимо, що за межами столиці теж перебої зі світлом, водою та іншими благами цивілізації.
Готуючись до гіршого, в Україні почали обладнувати Пункти незламності. Як заявив Кличко, у Києві вже вдалося розгорнути 430 пунктів обігріву, а у разі потреби є можливість відкрити ще таких сотню. При цьому влада міста забезпечила понад 400 генераторів для них, ще 100 генераторів надали волонтери та благодійні організації. За задумом усі такі об'єкти мають бути забезпечені головними базовими послугами: електрикою, теплом, водою, мобільним зв'язком, інтернетом через "Старлінки", першою медичною допомогою, кімнатами "матері та дитини".
Тим часом кияни зазначають, що столичні Пункти незламності, анонсовані владою та благополучно занесені на інтерактивну карту, насправді або не існують взагалі, або закриті, або у них немає генератора, щоб забезпечувати електрику, тепло та інші життєво необхідні функції. З інтернетом у пунктах взагалі біда.
Зі свого боку зауважимо, що через наростаючу агресію з боку росії, очевидно, що українці мають самі максимально потурбуватися про свою безпеку, оскільки надії на когось можуть дорого коштувати. Для цього слід заздалегідь запастися водою, продуктами тривалого зберігання, завжди тримати зарядженими гаджети і за можливості особисто перевірити найближчі Пункти незламності.
Продаж Аркади: як на мінімалках злити головний актив банку
У листопаді раптово сплив скандал із продажем головного активу проблемного банку "Аркади" – його центрального офісу. Будинок на Ольгинській в самому серці столиці доволі відомий – справжня перлина ринку комерційної нерухомості: розташування впритул до верхнього виходу метро "Хрещатик", безпосередня близькість до урядового кварталу, 14 з гаком тисяч квадратних метрів офісних приміщень. Зрозуміло, що на нього і попит, і ціна мали б бути високими.
Втім, чомусь офіс купувати ніхто не збирався, а Фонд гарантування вкладів 26 разів виставляв його на продаж.
Щоб розібратися в ситуації, слід нагадати, що "Аркаду" визнали неплатоспроможною у 2020 році, а її майно перейшло до Фонду гарантування вкладів. Проте перейшло у ФГВФО не відразу. За день до ліквідації як заставу за кредитом переоформили права власності на Олега Неліна, який у свою чергу передав будинок в іпотеку Тарасу Бурдейному. І Неліна і Бурдейного пов'язують із колишнім міністром часів Януковича Миколою Злочевським. Якщо точніше говорити, то Бурдейний — представник керівного складу газодобувної компанії Burisma, власником якої, власне, є ексміністр.
Проте вперше оточенню Злочевського все ж таки не вдалося отримати офіс "Аркади", який все ж таки перейшов у власність Фонду гарантування. Надалі будинок майже 30 разів безрезультатно виставлявся на торги.
Офіс "Аркади" торгувався на голландському аукціоні, особливість якого полягає в тому, що якщо лот не продається, наступного разу його вартість знижується. У результаті головний актив неплатоспроможного банку подешевшав із мільярда гривень майже втричі. В останніх торгах фінальну ставку в 350 млн (фактично заплативши по 700 доларів за квадратний метр офісу в центрі Києва) запропонувала фірма, яка, як неважко здогадатися, пов'язана з тим самим Злочевським.
Підбиваючи підсумок, з одного боку хочеться сказати, добре, що зрештою продали проблемний офіс банку, і дякувати Богові, що хоч хтось його купив, адже тепер є кошти, які, ймовірно, підуть на добудову ЖК Аркади.
Однак від цієї історії залишається неприємний післясмак. А найсумніше те, що інвесторів недобудов "Аркади", схоже, знову кинули. Адже виручених грошей могло бути значно більше і відповідно більше шансів добудувати заморожені будинки.
Раптове призначення в Укрфінжитлі та великі надії на "єОселю"
Правління Української фінансової житлової компанії 11 листопада раптово очолив одіозний Євген Мецгер, який до цього був біля керма державного Укрексімбанку.
Мецгер заробив "погану славу", коли дав команду підлеглим побити журналістів програми "Схеми" за незручне питання щодо кредиту, виданого одному з бізнесменів, чия компанія сплачувала податки угрупованню "ДНР". Скандал набрав неймовірного розмаху, банкіру довелося навіть написати заяву про відставку.
Укрфінжитло – створена у 2020 році держкомпанія, сьогодні фінансує програму "єОселя", яка за багатьма очікуваннями має стати драйвером відновлення будівельної галузі на тлі активних військових дій та найжорстокіших обстрілів житлової інфраструктури з боку російських окупантів. Нагадаємо, що запущена до неї у березні 2021 року інша держпрограма "Доступна іпотека 7%" так і не виправдала себе. Одна з причин – вимоги банків до позичальників сильно відрізнялися від умов, озвучених урядом. Щоб удалося реалізувати нову іпотечну програму, Кабінет міністрів ухвалив постанову про збільшення статутного капіталу Укрфінжитла на 20 мільярдів гривень. Попередньо менше ніж за місяць банки вже схвалили 6417 заявок щодо "єОселя", при тому, що сама програма працює поки що в тестовому режимі.
Тепер, враховуючи бекграунд Мецгера, цікаво буде спостерігати, як працюватиме Укрфінжитло та реалізовуватиметься іпотечна програма, на яку, повторимося, покладаються великі надії.
Заборона на продаж частини квартир
Кабмін має намір заборонити забудовникам продавати від 5 до 10% квартир до введення новобудови в експлуатацію. Зазначений проєкт постанови розроблено на виконання ухваленого Верховною Радою закону про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть збудовані в майбутньому.
Зокрема, передбачається встановлення мінімального розміру гарантійної частки будівництва об'єктів нерухомого майна у відсотковому відношенні до сукупної (загальної) площі майбутніх об'єктів нерухомості у роздільному об'єкті незавершеного будівництва (черги/пускового комплексу) відповідно до проектної документації на будівництво у розмірі 10% (для Києва , Дніпра, Львова, Одеси та Харкова) та 5% (для інших населених пунктів).
Юристи порталу НЕРУХОМІ зазначають, що відсутність визначеності розміру гарантійної частки унеможливлює реєстрацію обтяження речових прав на майбутні об'єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, а отже, можливість продажу житлових та комерційних приміщень на первинному ринку для об'єктів, які отримали дозвіл після 10 жовтня 2022 року.
Крім того, для реалізації норм закону також необхідне приведення у відповідність програмного забезпечення Держреєстру прав на нерухоме майно та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
У III кварталі 2022 року було введено в експлуатацію 61 тис. квартир (4,8 млн квадратних метрів житла), що на порядок менше показника в аналогічний період минулого року. Нагадаємо, що у третьому кварталі 2021 року здали в експлуатацію 151,7 тис. нових квартир. У регіональному розрізі традиційно лідерами стали Київ та Київська область.
Експерти також помітили пожвавлення будівництва у Києві та передмісті. Зокрема, найбільший приріст активних будівельних майданчиків у жовтні показала саме столиця – на 6,9% до 185, хоча, враховуючи об'єктивні причини, найбільше будується житлових багатоповерхівок у Львові.
У Держстаті, у свою чергу, зауважили, що індикатор ділової активності в будівельній галузі зріс на 8,7%, проте показник все ще має негативне значення ( – 60,4%) порівняно з початком року. Тому можемо припустити, що ринок досяг дна і поступово робить спроби піднятися.
Також варто наголосити, що через розв'язану війну з України за даними ООН виїхали до 8 млн біженців, які у свою чергу кинулися скуповувати закордонну нерухомість. Зокрема, у Туреччині українці за 10 місяців 2022 року придбали майже 2 тисячі будинків та квартир, побивши тим самим показники за 2021 та 2020 роки. Майже така сама ситуація спостерігалася і в Іспанії. Місцеві органи статистики зазначили, що в першому півріччі 2022 року наші співгромадяни придбали 1237 будинків, що на 73% вище за показник першого півріччя 2021 року. Середня вартість квадратного метра житла, придбаного українцями, склала 1612 євро, що значно нижче за середній показник для іноземців загалом (2062 євро/кв. м). Таким чином, йдеться про об'єкти середньої та низької цінової категорії.