Чим запам'ятався 2020 рік для будівельної сфери. Топ найважливіших подій

2020 рік закінчився. Хтось, безумовно, зітхнув з полегшенням – минулий рік був дійсно важким. А для будівельної сфери він виявився знаковим з багатьох аспектів. Деякі питання, що десятиліттями не піднімалися, намагалися реалізувати у 2020-му. Це виходило далеко не завжди успішно. Але починати з чогось треба.

НЕРУХОМІ згадали десять подій, які сталися минулого року та мали для ринку, галузі й в цілому для країни та українців особливе значення.

Реформа будівництва

13 березня 2020 було оголошено старт реформи ДАБІ. Влада обіцяла завершити її протягом півроку. Замість цього ринок отримав затяжний перехідний період без правил, що призвело до практично повного колапсу будівельної галузі.

Учасники ринку ще на самому початку реформи рекомендували Мінрегіону провести ґрунтовну підготовку перед її впровадженням. Але міністр Олексій Чернишов вчинив інакше. Розплатою його легковажності стало те, що країна втратила цілий рік, не рахуючи колосальних збитків.

Намагаючись розділити функції Держархібудінспекції в рамках реформи були створені Держсервісбуд і Держінспекція містобудування, які проіснували лише на папері й фактично не були запущені. В результаті їх довелося ліквідувати, а влада знову повернулася практично до початку.

Очільник Мінрегіону на одному з останніх засідань Кабміну впевнено пообіцяв, що реформу остаточно і безповоротно планують завершити вже навесні цього року. Як це у нього вдасться – скоро побачимо.

Проблемна Аркада

В кінці серпня банк Аркада оголосили неплатоспроможним, що виглядало цілком логічним, але тим не менше було досить несподіваним для багатьох. Ця подія ще раз наочно показала неспроможність державної системи в плані захисту пересічних інвесторів і фактичну безконтрольність на ринку нерухомості.

Ще задовго до рішення НБУ будівництво жилих комплексів Аркади було замороженим. 13 тисяч сімей, які купили квартири у проблемного банку, виявилися буквально ні з чим. Доведені до відчаю, люди неодноразово зверталися по допомогу до влади, влаштовували мітинги, які інколи закінчувалися бійкою з поліцією.

Зараз президент банку Костянтин Паливода знаходиться під домашнім арештом. Його звинувачують у привласненні 50 млн гривень з фонду будівництва. Правоохоронні органи з'ясували, як були виведені гроші Аркади.

У грудні стало відомо, що добудовувати проблемні об'єкти банку зголосився забудовник Stolitsa Group. Як саме це відбуватиметься – поки невідомо. Однак у людей вперше за довгий час з'явився невеликий шанс на позитивне вирішення питання.

Президентська іпотека по 10%

В Україні забезпеченість людей житлом – одна з найголовніших проблем. Низькі зарплати середньостатистичної сім'ї та високі ціни не дозволяють багатьом українцям придбати окрему квартиру або будинок. Президент Володимир Зеленський під час пресконференції 20 травня заявив, що у кожного громадянина України буде можливість оформити іпотечний кредит під 10%.

Невдовзі номінально банки хоч і знизили ставки до зазначеного главою держави порогу, але на практиці вони виявилися куди вищими. Та й оформити самі кредити не так-то й просто.

За умовами договору низька ставка передбачена тільки в перший рік дії договору, а в подальшому вона складе UIRD 12М + 4%. Це означає, що процентна ставка майбутніх років буде прив'язана до індексу депозитних ставок, а чим вище вони будуть, тим вище і кредитні ставки. Зараз, наприклад, за облікової ставки НБУ на рівні 6% UIRD 12М становить 8,99%. Якби така ситуація збереглася до наступного року, ставка за іпотечним кредитом склала б 12,99% річних. При цьому зазвичай замовчують про додаткові платіжки, комісії, та ін. З урахуванням всіх нюансів в жовтні ефективна іпотечна ставка склала 14,3%.

Проте українська влада вже обіцяє іпотеку по 7%. Створили навіть спеціальну держкомпанію, яка буде вивчати проблеми ринку. Однак, важливо розуміти, щоб іпотека подешевшала насправді, необхідні реальні кроки зі зміцнення економіки. Не досягнувши цього, влада буде і надалі маніпулювати цифрами.

Програма "Велике будівництво"

З 1 березня в Україні стартувала національна програма "Велике будівництво". Крім масштабного ремонту і будівництва автодоріг заплановано було зведення шкіл, стадіонів та інших об'єктів соціальної інфраструктури. На фінансування програми виділили безпрецедентну суму у 150 млрд гривень.

За минулий рік Укравтодор відремонтував майже 4 тисячі кілометрів доріг державного значення та понад 80 мостів. До того ж, за словами глави організації Олександра Кубракова вартість ремонту 1 кілометра доріг за рік нібито знизилася (у порівнянні з 2019-м).

Тим часом, незважаючи на такі витрати, зростання інженерно-дорожнього будівництва склало лише 11,6%, передає Держстат. При цьому, "Велике будівництво", яке могло б стати драйвером української економіки, фактично належного ефекту не дало. Багато експертів економіки вважають, що, якби програму реалізовували українські компанії на українській техніці і з використанням вітчизняних матеріалів, результат, безсумнівно, був би інший. Поки ж наші дороги будують турки й китайці з білоруського бітуму.

Новий Генплан Києва

У столиці хочуть прийняти новий генплан розвитку міста – рішення, яке вже давно назріло, адже зараз Київ живе за показниками, які не змінювалися вже близько 20 років. При цьому чинний генплан передбачає населення в столиці до 2,6 млн осіб, але тільки за офіційними цифрами тут проживає більше трьох мільйонів.

Генеральний план - об'ємний документ з 17 розділів: від транспорту й інженерного забезпечення до екології та культурної спадщини. З початку громадських обговорень матеріали будуть представлятися в кожному районі міста для отримання пропозицій та зауважень громадськості та подальшого прийняття зваженого документа.

Спочатку громадські обговорення проєкту генплану планували провести в кінці листопада 2020 року, але, як часто це буває, терміни перенесли на початок березня 2021 року.

Реновація застарілого житлового фонду

У липні минулого року Київська міська рада дала старт програмі реновації. Пілотом проєкту став скандальний "будинок вбивця" на Лісовому масиві, який розташований на вулиці Мілютенка. На сьогоднішній день в Україні в реконструкції потребує більше половини житлового фонду країни.

Столична влада пропонує зносити старі будинки і забудовувати цілі райони багатоповерхівками, а жителям хрущовок безкоштовно давати ключі від нових квартир з ремонтом. При цьому нове житло буде за метражом вигідно відрізнятися від старого. Але, незважаючи на це, мешканці не поспішають віддавати ключі від своїх квартир. Згідно із законом, щоб знести будинок, потрібна згода 100% мешканців. Це один з основних факторів, який гальмує і не дає повноцінно запустити реновацію застарілого житлофонду. Щоб прискорити вирішення питання Раді пропонують прийняти закон і "знизити поріг згодних" до 75%.

Скандал з Укрбудом та арешти Максима Микитася

Девелопера викрили в цілій низці сумнівних схем. Перш за все, йдеться про махінації з тендерами, квартирами військових та будівництво без дозволів. Як з'ясувалося, гроші з Укрбуду системно виводилися на офшорні рахунки. У підсумку будівництво зупинилося на більш ніж 20 об'єктах. Добудовувати більшість проблемних ЖК компанії взявся Київміськбуд.

Ще у 2019 році колишньому главі Укрбуду і ексдепутату Максиму Микитасю оголосили про підозру, наділи електронний браслет і під заставу відправили під домашній арешт. Але після спроби втечі з України 28 травня суд відправив його в СІЗО. Просидів за гратами ексдепутат до 3 грудня. Потім погодившись працювати зі слідством, його знову відпустили під домашній арешт. Показання Микитася викликали великий резонанс, бо виявилося, що до махінацій причетні представники сьогоднішньої влади. Офісу генпрокурора довелося задіяти всі важелі впливу, щоб не допустити розвитку скандалу.

Микитась знову потрапив за грати перед самим Новим роком. Шевченківський районний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але вже у справі про викрадення адвоката, яке, на думку слідства, нібито замовив колишній забудовник. Сам же Микитась стверджує, що з ним хотіли розправитися люди з верхніх ешелонів влади після його свідчень.

Будівництво Подільського мосту в Києві

Подільський міст відомий як найдорожчий столичний довгобуд. Ще понад тридцять років тому архітектори та інженери розробили техніко-економічне обгрунтування будівництва. Сам проєкт був затверджений у 1993 році, в цьому ж році і почалося його зведення. Але в зв'язку з проблемами фінансування будівництво його на довгі роки заморозили. Кілька разів роботи намагаючись відновити, але безуспішно.

Мер Віталій Кличко пообіцяв, що вже до кінця 2020 року в Києві планують відкрити рух по першій черзі Подільсько-Воскресенського мосту. Однак, і на цей раз цього не було зроблено. Хоча, підкреслимо, роботи в минулому році велися дійсно активно. Від душі сподіваємося, що в 2021 році у столичної влади таки вийде запустити проєкт.

Варто також зазначити, що в минулому році будівництво мосту супроводжувалося низкою скандалів, перш за все пов'язаних з протестом жителів Русанівських садів. Люди були незадоволені тим, що дорогою, яку вони нібито самі ж побудували за власні гроші, їздить важка техніка і розбиває її. Замість того, щоб якось домовитися з місцевими жителями, влада застосовувала виключно силу. Тому мітинги, як правило, закінчувалися бійками з поліцією.

"Будинок Білозір" і забудовник якого неможливо зупинити

В Україні ніколи не бракувало проблемних будівництв, а в 2020 році їх кількість зросла ще більше. Причин цього вистачає: перехідний період в реформі ДАБІ, недосконале законодавство, непередбачуваність судової системи й нахабство забудовника. Всі ці негативні моменти увібрало в себе будівництво житлового комплексу Зелений Замок на вулиці Мирній 2/1 в Києві, більш відомий в народі, як "Будинок Білозір". Висотка будується на земельній ділянці, яка була виділена співачці, екснардепу Оксані Білозір. Вона отримала цю ділянку у приватну власність у 2004 році для "садибного будівництва", а через два роки передала її під забудову.

Нескінченні скандали і суди стали візитною карткою цього ЖК, кілька з яких якимось чином виграв забудовник. Однак останній Апеляційний суд пішов назустріч Київської міської держадміністрації, і визнав незаконним будівництво ЖК. Доводи юристів будівельної компанії, що це "чотириповерхова будівля, а все що вище - антресолі", суддю не переконали. Однак незважаючи на такий поворот справ, будівельники забарикадувалися за огорожею, продовжуючи вести роботи. Поліція і співробітники ДСНС, які приїхали сюди, нічого не змогли зробити.

"Все, що можна було тут заарештувати, вже заарештовано. Але, як бачимо, ця історія – про слабкість держави, чиї заборони все одно нахабно обходять", – резюмував ситуацію колишній радник мера Києва Максим Бахматов.

Вибух на Позняках

У Києві в недільний ранок, 21 червня, прогримів потужний вибух у Дарницькому районі на вулиці Соломії Крушельницької, 1/5. Він був настільки сильним, що зруйнував перекриття з четвертого по сьомий поверх. В результаті події загинули п'ятеро людей. Зруйнована секція, в якій знаходяться 40 квартир, відновленню вже не підлягає.

Вже минуло півроку з моменту трагедії, однак фактичну допомогу від влади отримали одиниці.

Мер Києва Віталій Кличко уточнив, щоб її отримати потрібно оформити право власності на нове житло. Дві сім'ї вже отримали виплати, одна сім'я закінчує оформлення і мала була отримати допомогу до нового року. Також вирішується питання з ще шістьма сім'ями, у яких є всі необхідні документи. Всього потребують допомоги 40 сімей.

Президент України повідомив, що всі постраждалі від вибуху отримали нові квартири. Але за фактом жителі скаржаться, що їм видали житло в ще недобудованих будинках. Зважаючи на це стає ясно, чому переважна більшість не змогла оформити допомогу.