Знесення будинку Уткіна та меморандум для інвесторів Аркади: чим запам'ятався квітень

10 хв

Незважаючи на підвищений градус і загострення пристрастей у суспільстві через знесення історичних будівель, в цілому квітень для будівельної галузі видався досить рівний і в якійсь мірі прогнозований. Зокрема, вдалося підписати Меморандум щодо заморожених об'єктів Аркади, а реформа ДАБІ отримала своє логічне продовження.

Про це і трохи інше читайте у свіжому огляді від ресурсу НЕРУХОМІ.

Знесення історичних будівель. Як символ недбалості і безпорадності влади

Так зійшлися зірки, що у квітні розгорілася ціла серія скандалів, пов'язаних зі знесенням старовинних будівель дореволюційної споруди, які були яскравими представниками своєї епохи. Відбувається це найчастіше за одніэю схемою: влада сама видає дозволи, потім намагаються знайти крайніх.

Зруйнований будинок Уткіна

Мінкульт, ДАБІ, правоохоронні органи та столична влада в один голос заявили про незаконні дії з боку забудовника, який зруйнував прибутковий будинок купця Івана Уткіна, що був побудований близько 120 років тому.

За словами міністра Олександра Ткаченка, те, що сталося, це справжнє варварство. Будівля знаходилася в історичній частині столиці, і правоохоронні органи мають розслідувати цей факт. "Це самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво – за що передбачена кримінальна відповідальність. МКІП не давало ніяких дозволів на будівництво в історичному ареалі, тому однозначно виступаємо проти і вже здійснюємо перевірку", – додав чиновник.

ДАБІ також підтвердила, що будівництво на Петлюри – незаконне. У відомстві зазначили, що за результатами розгляду заяви ТОВ "Приват" про видачу дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції адміністративної будівлі виявили низку зауважень, що і стало причиною для відмови.

А мер Віталій Кличко поскаржився на повну безпорадність у цьому питанні. "Велика кількість цих пам'яток знаходяться у приватній власності. Ми не можемо нічого зробити з цим, навіть штрафи не можемо виписати", – заявив столичний очільник міста.

Однак відомо, що компанія "Приват" орендувала цю ділянку ще у 2003 році терміном на 25 років. Більш того, вона у 2018 році отримала МУО від містобудівного Департаменту КМДА на реконструкцію нежитлової будівлі під готель, експертиза зробила позитивний висновок, а ДАБК задокументувала початок виконання робіт.

Про те, що планують зруйнувати будинок Уткіна – громадськість била на сполох ще задовго. Так, у березні в соцмережах з'явилися перші повідомлення про демонтажу старовинного особняка на вулиці Симона Петлюри, 29. Краєзнавець Антон Короб розповів, що хоч фасад і втратив кілька елементів декору, в цілому будівля була доволі міцною, абсолютно без ознак аварійності. Тому представники влади, якщо дійсно хотіли врятувати старовинний особняк, у них були б всі шанси. Результатом імпотентної аморфності влади стане ще одна висотка біля Центрального залізничного вокзалу. Згідно з даними НЕРУХОМІ, тут компанія Zim Group збирається побудувати апарт-готель Times. Передбачалося що будівля буде 15-поверховою, але існує велика ймовірність, що вона "виросте" до 26 поверхів. Кількість апартаментів – 352.

Центр столиці, що страждає від транспортних перевантажень, буде стояти намертво у заторах навіть уночі. Як заявив в інтерв'ю "Телеграфу" колишній радник голови КМДА Максим Бахматов, коли йдеться про матеріальні цінності – все інше відходить далеко на задній план.

"Всім пофіг на історичну спадщину. У нас слабкий закон і слабка держава. Обсяг грошей тільки по цій забудові вийде приблизно 50 мільйонів доларів. Чистий прибуток – приблизно 10 мільйонів доларів", – розповів колишній радник Кличка.

Він підкреслив, що, коли в слабкій державі мова йде про суму у 10 млн доларів – "легко може виникнути корупційна історія".

Семиповерхова будівля замість особняка Баккалинського

Особняк Баккалинського, який побудували більше 120 років тому і знаходиться на вулиці Іллєнка, 30, рішенням Київської міської ради було передано приватній компанії під забудову. Ділянку під будинком отримало ТОВ "Амелін-30". Фасад історичної будівлі компанія пообіцяла зберегти, але замість одноповерхового будинку тут з'явиться семиповерховий. Однак активісти побоюються, що така реконструкція і надбудова фактично означатимуть повне знесення особняка.

Варто також зазначити, що зовсім недавно наказом профільного Департаменту КМДА особняк внесли до переліку культурної спадщини та будівлі надали статус щойно виявленого об'єкта культурної спадщини. Чи допоможе це будинку, буде відомо незабаром.

Пивзавод Шульца стане мечеттю

Колишню пивоварню Карла Шульца 1881 року побудови невідомі почали розбирати 20 квітня. Активісти, які прибули на місце, заявили про незаконність робіт, оскільки на будівництві були відсутні дозвільні документи. За словами робітників, які займалися демонтажем, ця споруда не має "статусу", поточний стан будівлі аварійний.

Цільове призначення земельної ділянки – для експлуатації та обслуговування існуючих будівель. Ділянка належить благодійній організації "Міжнародний благодійний фонд "Фонд національного добробуту Криму". Тут йде активна робота над проєктом будівництва культурно-освітнього комплексу, до якого входять Соборна мечеть, загальноосвітня школа та багатопрофільний культурний центр.

Тим часом повідомимо, що вже не раз піднімалося питання і на рівні міськради, і навіть Ради про мораторій щодо забудови в історичних районах столиці. Але в підсумку так жоден закон і не був прийнятий. А історичні пам'ятники продовжують планомірно знищувати...

Що там з недобудовами Войцеховського?

Питання з замороженими об'єктами скандальних забудовників доводиться вирішувати, тому як в частині таких будинків живуть люди і не помічати їх проблем – неможливо. 26 квітня відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові об'єктів незавершеного житлового будівництва.

Як розповів заступник голови МВС Антон Геращенко, було підготовлено постанову щодо інвентаризації недобудов, зараз вона допрацьовується у Мінрегіоні. Після цього її розглянуть на засіданні уряду.

"Саме ця постанова виведе в законодавче поле питання того, як треба інвентаризувати незаконні забудови, щоб вони відображалися в державному реєстрі", – розповів чиновник.

Що стосується житлових комплексів компанії Войцеховського УкоГруп Деміївський квартал і Флагман, то їх висловили бажання добудувати дві будівельні компанії. Хто саме збирається це робити – поки не повідомляють.

Тим часом, представники Мінрегіону запропонували свій варіант, який дозволить вирішити питання з "заселеними" недобудовами. Зокрема, вони запропонували застосувати процедуру, яка допомогла раніше ввести в експлуатацію комплекс дитячої лікарні "Охматдит" та Бескидський тунель.

Як уточнили у відомстві, йдеться про недобудовані ЖК Науковий (вул. Петропавлівська, 40 у Подільському районі) і ЖК Маргарита (вул. Булгакова, 12а у Святошинському районі).

Варто нагадати, що по лікарні "Охматдит" (2017-2020 роки) і Бескидському тунелю (2018 рік) Кабмін прийняв окремі постанови, які встановлювали особливий порядок введення в експлуатацію. Ухвалення здійснювалося шляхом отримання сертифікату, що свідчить про відповідність в основному закінчених робіт і підтверджує лише можливість експлуатації об'єкта. Потім, коли будівництво було завершено, цей документ обмінюється на інший сертифікат, який засвідчить закінчення виконаних робіт і підтвердить готовність об'єкта до експлуатації.

А ось інвесторам ЖК Panorama city і ЖК Champion City, які входять до складу того ж злощасного Деміївського кварталу, допомогти, як виявилося, буде зовсім непросто. Столичний мер Віталій Кличко написав у листі прем'єру Денису Шмигалю, що будівництво житлових комплексів проходило... в зоні діючого ядерного реактора, і проживання тут категорично заборонено. Як так вийшло, що будівництво житлових будинків почалося на цій ділянці – не вкладається у голові. Розслідуванням цієї справи поліція займається з 2012 року. Як буде вирішуватися далі доля цих новобудов читайте в матеріалах НЕРУХОМІ.

Меморандум Аркади: найцікавіше попереду

Ще одне рішення з проблемними житловими комплексами, якого вдалося досягти у квітні, – підписаний меморандум щодо добудови об'єктів банку "Аркада". Як говориться в документі, добудовувати будинки будуть за рахунок надходжень від дебіторської заборгованості Фонду фінансування будівництва та коштів на рахунках банку. Додаткове фінансування збираються залучити за рахунок реалізації непроданих квартир і нежитлових приміщень. Також далеко не всі інвестори виплатили повну вартість квартир, тому частина грошей має надійти від тих, хто оформив розстрочку. Контроль за виконанням меморандуму ляже на плечі дирекції з питань добудови ЖК.

У Фонді гарантування вкладів в свою чергу повідомили, що практично повністю передали інформацію щодо незавершених об'єктів новому керуючому і зовсім скоро у нього будуть всі права, щоб завершити покладені на нього державою зобов'язання. У ФГВФО уточнили, що виплачено вже 262 млн, тобто 70% гарантованої суми. Будівництвом заморожених об'єктів займеться компанія " Stolitsa Group".

Тим часом буде цікаво спостерігати, як новий забудовник вирішить питання з добудовою ЖК Патріотика на озерах. Варто зауважити, що саме з будівництвом цього комплексу у Аркади виникли свого часу великі проблеми, бо місцеві жителі активно виступали проти зведення тут будинків. В кінці листопада 2015 року на сайті КМДА зареєстрували петицію з вимогою створити на території південних Осокорків ландшафтний парк. У підсумку вона набрала понад 11 тисяч голосів киян за необхідних 10 тисяч.

Проте восени 2017 року забудовник під час будівництва масиву встановив насосні станції на Небрежі, таким чином спровокувавши новий скандал з місцевими жителями. З новою силою він розгорівся, коли бетонними блоками перекрили доступ до озера для киян.

А зовсім нещодавно жителі Осокорків помітили, як вантажівки почали засипати будівельним сміттям водойму. Зо два десятки вантажівок висипали на берег озера будівельне сміття, потім бульдозерами все це заштовхали у воду. Свідки викликали на місце поліцію. З'ясувалося, що важка техніка їздить через аварійний колектор, створюючи загрозу стратегічному об'єкту. Пізніше в групі "Екопарк Осокорки" повідомили, що за скиданням будівельного сміття стоїть компанія " Столиця Груп" – новий забудовник ЖК Патріотика на озерах.

Будівельна реформа. "Непомітно" пішов другий рік

В Україні продовжують втілювати реформу будівельної галузі. Проводяться круглі столи і широкі обговорення, ініційовані комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради. 29 квітня була створена робоча група, яка візьметься за доопрацювання законопроєкту про реформу. Глава групи Олена Шуляк повідомила, що документ має бути опрацьований і розглянутий Радою вже на початку літа.

Також, нарешті, новостворена Держінспекція архітектури і містобудування отримала свого керівника. 28 квітня її очолив Семен Кривонос. Він уродженець Маріуполя, закінчив у 2005 році Національний аграрний університет. З кінця 2011 по квітень 2014 рр був очільником відділу держреєстрації прав на нерухоме майно Обухівського районного управління юстиції. У 2015-2016 роках він обіймав посаду першого заступника керівника одеської митниці ДФС України. В Офісі простих рішень і результатів займався напрямком реформи приєднання до електромереж. Тепер йому належить проявити себе у будівельній сфері.

У Мінрегіоні раніше розповідали, що на початку цього року була розроблена нова концепція реформи, яка, як вважають в міністерстві, вводить більш ефективне регулювання у системі органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Будемо сподіватися, що цього разу з концепцією не прогадали.

Що говорять цифри

В Україні в більшості регіонів в першому кварталі цього року зріс обсяг будівництва до 20% у порівнянні з попереднім періодом. Відповідні дані навели в Асоціації з управління фінансами та інвестиціями (FIMA).

Згідно з аналізом даних, наданих фондами фінансування будівництва, у багатьох регіонах спостерігається зростання показника. Найбільш помітний – у Львівській області, де обсяг будівництва зріс більш ніж на 20%.

Новорічні свята, період адаптивного карантину і локдаун поки не зробили істотного впливу на будівельну сферу. Як показує опитування фондів: майже 50% респондентів розповіли про 20% зростанні будівництва (або навіть вище), 20% повідомили про 10% зростання, і лише 10% поскаржилися на падіння обсягів будівництва (до 10%).

За даними компанії Monitor.Estate, в найбільших містах України кількість новобудов з січня 2020 року по березень 2021 року зросла на 28%.

За цей період побудували близько 390 нових об'єктів. Лідером традиційно став Київ – 109 об'єктів, на другому місці розташувався Львів – 90 об'єктів, Одеса – 75 об'єктів, Київська область – 70 об'єктів, Дніпро – 25 об'єктів, Харків – 21 об'єкт. При цьому ввести в експлуатацію вдалося менше половини – лише 160 новобудов. Тут лідером виявилася Київська область – 41 об'єкт, Львів – 38 об'єктів і в Києві – 36 об'єктів.

В ході дослідження було з'ясовано, що за вказаний період більше 26% новобудов зводяться без дозвільних документів на ведення будівельних робіт – 104 об'єкта. Ще 38% будується на землі без відповідного цільового призначення або ж ділянку ще не сформовали. Загальна кількість ризикових новобудов склала 52%.

Що стосується вартості житла, то за даними Держстату, в першому кварталі цього року ціни на квартири у середньому показали непогане зростання – на 11,6% у порівнянні з четвертим кварталом 2020 року.

Так, за вказаний період найбільше зростання спостерігалося на вторинному ринку. Тут житло подорожчало на 12,4%. На первинному зростання було більш стриманим і склало 9,8%.

Більш детально розглянувши сегменти ринку видно, що однокімнатні квартири на первинному ринку виросли на 10,8%, на вторинному ринку показник виріс на 12,3%. Двокімнатні на первинному ринку подорожчали на 7,9%, на вторинному їх зростання склало майже в два рази більше – 13,1%. Тикімнатні на первинному ринку стали дорожче на 11,7%, на вторинному – 11,8%.

Автор:

Володимир Гришенко

Журналіст/ редактор

Освіта – закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут журналістики. За професією працюю вже понад 15 років. Улюблені теми – економіка та політика, знаюся на криптовалютах та ринках, цікавлюся нерухомістю. На ресурсі НЕРУХОМІ із травня 2020 року.

Усі статті автора

Коментарі

173

Ваш запит принято

Відділ продажу зв'яжеться з Вами найближчим часом