Однією з головних подій минулого місяця стало скасування розробок нового Генплану Києва та повернення до старого, що поставило у незручне становище багатьох забудовників.
Про це та інше читайте у дайджесті від порталу "НЕРУХОМІ".
Дайджест за квітень
nerukhomi.ua
У квітні Київрада раптово скасувала своє рішення від 18 вересня 2008 року "Про розробку нового Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року" та відмовилася від розробки містобудівної документації "Внесення змін до Генерального плану міста Києва". У записці пояснення до проєкту рішення про зміни до чинного документа зазначено, що термін дії генерального плану населеного пункту не має обмежень.
Затвердження та втілення рішення від 18 вересня 2008 року №262/262 щодо розробки нового Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року завжди супроводжувалося сильною критикою від окремих депутатів, юристів, архітекторів, експертів та громадських діячів. Розробники нового Генплану Києва відверто звинувачувалися у злочинних діях, а сам документ характеризували як аферу та знаряддя для земельних спекуляцій.
Нагадаємо, що розробка так званого "нового Генплану" розпочалася під керівництвом мера Леоніда Черновецького. Із приходом Віталія Кличка процес розробки документа продовжився без значних змін.
Розробка нового Генплану дозволяла посадовцям ігнорувати вимоги чинного Генплану, лобіюючи інтереси забудовників. У КМДА почали узгоджувати будь-яку комерційну забудову там, де чинним Генпланом земля була заброньована під нові дорожні розв'язки, мости та тунелі, промислові та паркові зони тощо. Влада Києва, посилаючись на ще не затверджений документ, почала масово видавати містобудівні умови та обмеження на проєктування комерційних забудов. За підрахунками експертів, з 2016 року в КМДА видали забудовникам близько 3000 дозволів на те, що наміри забудови відповідають майбутньому, хоч ще й не затвердженому Генплану.
В Україні взялися за розробку застосунку "Прозоре будівництво". Його розробляють для інспекторів ДІАМ, він має подолати корупцію у галузі. Програма передбачає виконання інспекторами ДІАМ виїзної перевірки на об'єкті за певним алгоритмом з фото- та відеофіксацією побаченого.
Також буде змінено стандарт фотозвіту. У разі перевірки, наприклад, житлового будинку або окремих секцій, інспектор повинен додати до звіту від 150 до 350 фотографій. Документ про результати перевірки зберігатиметься в електронному вигляді та буде доступний співробітникам центрального офісу, які ухвалять фінальне рішення про надання сертифікатів про прийняття об'єкта в експлуатацію або про відмову.
"У червні почнеться бета-тестування програми поки що з робочою назвою "Прозоре будівництво". Потім ми будемо певний час його доналаштовувати і вже восени плануємо ввести його в промислову експлуатацію та закріпити до обов'язкового використання", - прокоментував додаток голова ДІАМ Олександр Новицький.
За його словами, на другому етапі буде надано можливість користуватися цією програмою технічним інвентаризаторам, щоб вони теж підкріплювали свої обміри для техпаспортів відповідними фотофіксаціями.
"А на третьому етапі добровільно користуватися цим інструментом зможуть усі замовники будівництва. Вони зможуть надавати попередні фотозвіти ще до виїзної перевірки нашими інспекторами", - додав Новицький.
Ситуація на будівельному ринку
У квітні підприємства будівництва мали найоптимістичніші очікування щодо економічних результатів своєї діяльності. Такі висновки зробили експерти Національного банку України за результатами опитування бізнесу. Будівельники сподіваються на зростання попиту та те, що активізації робіт сприятимуть погодні умови.
Масштабне будівництво житлового комплексу на території Національного авіаційного університету змогли зупинити. За заявою в.о. ректора університету, депутата Київради Ксенії Семенової Держінспекції архітектури та містобудування скасувала дозвіл на будівельні роботи на території НАУ.
Згідно з документацією, в електронній системі у сфері будівництва йшлося про житловий комплекс із 14 дев'ятиповерхових будинків на 1659 квартир. Але інспектори виявили численні порушення під час перевірки забудови.
Журналісти Bihus.Info оприлюднили розслідування щодо керівництва НАУ. Вони з’ясували, що на той час ректор університету Максим Луцький лобіював будівництво на землях НАУ житлового комплексу.
Спочатку 10% від загальної площі квартир плюс ще 7 тисяч квадратних метрів вбудованих адміністративних приміщень мали передати університету як "компенсацію". Згодом частка квартир скоротилася до 4%, а сам Луцький та офіційно колишня його дружина отримали у власність близько двох десятків квартир у ЖК.
Солом'янський районний суд заарештував будівництво біля Солом'янського ландшафтного парку за клопотанням окружної прокуратури. Незадовго ДІАМ провела перевірку даного будівництва та призупинила видані містобудівні умови та обмеження. Втім, компанія РІЕЛ, яка зводить ЖК Park Life, не припинила будівництво.
Згідно з Генпланом, на цій території мають бути комунально-складські будівлі. Однак після внесення змін до детального плану територій вони стали зоною "громадської забудови". Місцеві жителі виступають проти будівництва біля зеленої зони, побоюючись забудови парку. Також у парку вирубали ділянку дерев нібито через шкідників, проте одразу почали прокладати лінії електропередач на тому самому місці. Внаслідок дій забудовника частина парку вже сповзла в котлован.
Будівельна компанія "Київміськбуд" зможе відновити свої заморожені проекти, починаючи з третього кварталу 2024 року, за умови, що Київрада підтримає механізми фінансування будівництва, запропоновані забудовником. За підрахунками нового керівника будівельного гіганта Василя Олійника, щомісяця простою коштує компанії близько 10 млн грн, через стабілізацію об'єктів, виплату податків та інше.
Олійник запропонував передати місту кілька добудованих та введених в експлуатацію дитсадків. За словами Олійника, оскільки вони будувалися раніше, ці будівлі потрібно адаптувати до підвищених вимог безпеки. Якщо місто погодиться викупити ці дитсадки після дообладнання укриттів, це зможе дати Київміськбуду ще 200-300 млн грн на добудову об'єктів.
Проте залученої в такий спосіб суми вистачить лише на перезапуск кількох майданчиків. Для повноцінного розморожування об'єктів потрібно близько 2 млрд грн на рік, а загалом, як і озвучувалося раніше, – близько 4 млрд грн у 2024-2025 роках.
В Україні активно розвиваються держпрограми, розраховані на викуп житла. В рамках ініціативи "єВідновлення" власники житлових сертифікатів купили нове житло на суму 4,3 млрд. грн. Це половина суми, яка була виділена на цю програму. Загалом на "єВідновлення" раніше передбачили 9.2 млрд грн.
Згідно зі статистикою програми "єОселя", переважно українці вважають за краще купувати житло на вторинному ринку. З початку дії програми вже понад 9 тисяч сімей оформили кредити на купівлю житла.
Тим часом, за даними Держстату, в Україні будівництво житлових об'єктів за рік скоротилося на 4,6%. Якщо тенденція збережеться, на думку експертів, це може призвести до дефіциту житла на ринку.
Поки що у структурі будівництва переважну частку (42,9%) займають капітальні та поточні ремонти приміщень. Частка будівництва нових об'єктів складає лише 36,3%.