Меморандум для інвесторів Аркади та чергові обіцянки щодо іпотеки. Головні події січня

Для будівельної сфери початок року, як і для всієї України, видався дещо неоднозначним, багатообіцяючим і трохи нервовим. Так, для інвесторів Аркади розробили Меморандум, президент пообіцяв ще більш низькі відсотки за іпотекою, при цьому всіх українців приголомшили комунальними тарифами.

Про все це і трохи інше читайте у свіжому огляді важливих подій за місяць від ресурсу НЕРУХОМІ.

Меморандум для інвесторів Аркади: які шанси добудувати проблемні об'єкти?

Минулого тижня заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що для добудови заморожених об'єктів Аркади залучать нову компанію – Stolitsa Group. Також, за його словами, був розроблений Меморандум з КМДА і новим забудовником, що в підсумку дозволить добудувати 11 тисяч незавершених квартир банку. Підписати документ мають до 5 лютого. Мер столиці Віталій Кличко уточнив, що проєкт документа був напрацьований за участю представників постраждалих інвесторів і забудовником, в ньому прописали чіткий алгоритм вирішення питань з добудовою об'єктів.

"У Меморандумі визначено покроковий план дій. Щоб інвестори отримали житло, в будівництво якого вклали свої кошти", - розповів очільник міста.

Тим часом, самі інвестори стверджують, що їх не влаштовує новий документ. Вони провели черговий мітинг 26 січня, заявивши, що їх знову хочуть обдурити, "втягуючи в невигідний для них Меморандум".

Так, за їх твердженням, в новому документі немає чітко прописаних умов щодо завершення будівництва і дофінансування проблемних об'єктів. Крім того, інвестори обурені, що їх досі не ознайомили з результатами аудиту будівництва від Київміськбуду, які мали б оголосити ще в минулому році.

Одна з головних вимог інвесторів – ніяких доплат за вже куплені квартири. Як повідомляли НЕРУХОМІ, президента Аркади Констатина Паливоду підозрюють у незаконному виведенні коштів з фонду будівництва.

Стало відомо, що Фонд гарантування вкладів збирається провести низку аукціонів, на яких планує продати земельні ділянки, що належать Аркаді. З'ясувалося, що банк володіє 200 гектарами землі під забудову і для ведення сільського господарства під Києвом. Так ділянки знаходяться в Бучі, Броварах і в селі Михайлівка-Рубежівка. При цьому основним активом банку вважається його головний офіс, розташований в центрі столиці (вулиця Ольгинська), та земля під ним. За попередніми підрахунками їх вартість – близько 770 млн гривень, що становить приблизно 60% від усіх активів фінустанови. І саме від успіху повернення цих активів залежить чи зможе банк розрахуватися повною мірою з кредиторами.

Проблеми з банком Аркада призвели до зростання армії обдурених інвесторів, які залишилися без квартир. Доведені до відчаю люди не раз виходили з протестом, вимагаючи від влади країни і столиці надати допомогу у вирішенні проблем. Як бачимо, це поки, на жаль, єдиний спосіб реально домогтися справедливості.

Ресурс НЕРУХОМІ продовжує стежити і оперативно інформувати читачів про ситуацію навколо всіх скандальних новобудов.

І знову іпотека. Тепер з головним болем

Дешеві кредити на житло – хвора тема для України з урахуванням того, що у нас чи не найвищі іпотечні відсотки у Європі. Президент ще минулої весни взяв курс на іпотеку під 10% річних. Варто підкреслити, що відсоток на купівлю житла хоч і знизився в цілому за цей час, іпотечне кредитування ж залишається більшою мірою малодоступним. Та й реальна ставка теж далека від обіцяних 10%. Проте, Володимир Зеленський вирішив не зупинятися на "досягнутому" і вже пообіцяв іпотеку під 7% річних.

Разом з тим, повноцінно розгорнутися іпотечному кредитуванню заважає низка чинників. Перш за все, як зауважив глава Нацбанку Кирило Шевченко, це непрозорість ринку первинного житла. Коли кажуть про статистику, що обсяг виданих кредитів на купівлю квартир виріс, слід враховувати, що йдеться про вторинний ринок. З первинним все досить поки сумно.

З огляду на таку ситуацію Кабмін на засіданні 27 січня за завданням Офісу президента прийняв постанову, яка має здешевити видачу іпотечних кредитів на житло в новобудовах.

Як йдеться в документі, частково компенсовувати іпотечну ставку буде Фонд розвитку підприємництва. Розраховувати на компенсацію зможуть позичальники, які оформили кредит на купілю нерухомості у будинках, побудованих не пізніше 2015 року.

Відомо, що основна проблема сьогоднішніх іпотечних кредитів – термін кредитування. Купівля нерухомості – це завжди великий чек, велика сума грошей, а значить, місячний платіж має бути посильним для середньостатистичної сім'ї. Питання полягає не тільки у відсотках річних, а й в тому, на який термін можна розтягнути виплату тіла.

Тепер банки перед тим як видати новий іпотечний кредит можуть вести облік доходів всієї родини, а не одного позичальника. Крім того, фінансовим установам дозволили оцінювати активи боржників за спрощеною процедурою. Це може дещо поліпшити ситуацію з видачею іпотеки, але наскільки це буде дієвим механізмом, покаже час.

Глава НБУ, говорячи про проблеми іпотеки, заявив також і про беззахисність інвесторів в правовому аспекті. Крім того, багато експертів сходяться на думці, що врятувати ринок нерухомості допоможе страхування. Проте, поки у нас не збираються вводити подібні ініціативи, які захистили б простих громадян. Зеленський заявив, що скоро у українців болітиме голова від питання: "вибрати квартиру в місті, або будиночок за містом". Поки ж у багатьох болить голова від порожніх обіцянок.

Енергоефективність будівель – важливе рішення, прийняте із запізненням

В Україні вперше встановили мінімальні вимоги щодо енергоефективності будівель, які були розроблені Мінрегіоном. Згідно виданими енергетичним сертифікатами, вдалося дізнатись, що переважна більшість будівель в Україні має найнижчий клас енергоефективності – "G", водночас найвищий клас – "А" лише у 1,4% будівель.

Як підкреслив глава відомства Олексій Чернишов, нововведення має позитивно позначитися на економіці України, оскільки дозволить більш раціонально використовувати енергетичні ресурси, а люди відповідно зможуть менше платити за комунальні послуги.

Що стосується комунальних послуг, то з нового року українців чекало болюче підвищення: з 1 січня в Україні зросли тарифи на газ і його транспортування. Зросли і тарифи на опалення – майже до 50% в залежності від регіону. Також зросли ціни на електроенергію для населення. В останні дні грудня 2020 уряд скасував пільговий тариф на перші 100 кВт/год.

Зважаючи на таке тарифне свавілля українці з різних куточків країни на знак протесту кинулися перекривати дороги.

У зв'язку з цим катастрофічно впала і оплата за комуналку. Зокрема, як розповів мер Києва Віталій Кличко, в столиці заборгованість зросла до 4 млрд гривень: люди стали набагато рідше платити за воду і тепло. Столичний мер також застеріг, що такі ціни на газ можуть призвести до соціального вибуху. При цьому низка комунальних підприємств опинилися на межі банкрутства.

Повертаючись до теми енергоефективності будівель хочеться відзначити, що це дійсно актуально і важливо для України. Проте влада трохи згаяала час, коли варто було нею займатися. Тепер, коли країну лихоманить від комунального свавілля, питання енергоефективності трохи йдуть на другий план.

Чи є шанс на справедливий суд

Українські суди у січні прийняли низку важливих рішень щодо житлових комплексів, будівництво яких викликало величезний резонанс у суспільстві. Цього разу, здавалося, Феміда була явно не на боці забудовників. Але, як часто у нас буває, все ще може перегратись.

Клубний Будинок на Волошина

Шостий апеляційний адміністративний суд зобов'язав забудовника знести новобудову на вулиці Августина Волошина в Солом'янському районі Києва. Клубний дім звели на ділянці, на якій дозволена лише садибна забудова. Тут існують чіткі обмеження щодо поверховості: можна будувати будівлі, висота яких не перевищує чотири поверхи. Однак, забудовник Інстрой Девелопмент звів будинок значно вище – у сім поверхів.

З огляду на явне порушення норм, прокуратура подала позов до адміністративного суду Києва, з вимогою знести незаконну споруду. Суд повністю задовольнив позов. Забудовник спробував оскаржити це рішення в апеляційному суді, але й тут програв.

Тепер йому доведеться за свій рахунок знести висотку.

Варто підкреслити, що подібне рішення – безпрецедентне в історії України. Раніше забудовників не зобов'язували зносити вже збудовані висотки.

"Будинок-монстр" на Подолі

Забудовнику ЖК Поділ Престиж не вдалося закрити справу щодо скандального будівництва. Його повернули на розгляд Північного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу київської влади і підтвердив, що суперечка носить суто господарський характер, незважаючи на спроби затягнути процес.

Історія з "будинком-монстром" почалася ще у 2005 році, коли КМДА дозволила забудовнику звести будинок в історичній частині столиці. Спочатку будівля мала бути восьмиповерховою (плюс один підземний поверх), але в 2014 році стало ясно, що забудовник Пателі Лізинг вирішив зробити будинок значно вищим. У 2019 Господарський суд Києва дозволив знесення надбудови вище восьмого поверху, але вже в 2020 році Північний апеляційний господарський суд скасував рішення про незаконність будівництва. Відзначимо, що Верховний Суд вже повертав цю справу на розгляд апеляційного суду, судді якого нерідко брали самовідвід.

ЖК La Mer в Одесі

Південно-Західний апеляційний господарський суд під час засідання 18 січня підтримав позицію прокуратури та відмовив будівельній компанії "Інтергал-Буд" у проханні зняти арешт з земельної ділянки та відновити будівельні роботи на 13 ст. В. Фонтану, де зводиться ЖК La Mer.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, таким чином, Інтергал-Буд отримав дві заборони в рамках двох судових справ на проведення будівельних робіт.

Паралельно з цим забудовник судиться з департаментом архітектури Одеської міськради і хоче змусити чиновників мерії внести до реєстру нібито наявні містобуди на будівництво житлового будинку.

Ще в жовтні 2019 року Держархбудінспекція анулювала дозвіл на будівельні роботи в районі 13-й станції Великого Фонтану. Тим часом, забудовник доводить, що дозвіл на будівельні роботи не можна скасувати через відсутність реєстрації МУО.