Червень приніс будівельному ринку України одразу кілька важливих змін. Уряд оновив правила визначення вартості будівництва та готує нові підходи до оскарження дозвільної документації, тоді як учасники ринку закликали державу сформувати довгострокову житлову стратегію для відбудови країни.
Водночас місяць запам'ятався резонансними містобудівними конфліктами у Києві, новими рішеннями судів щодо скандальних забудов, розширенням іпотечних можливостей для покупців житла та новою статистикою, яка свідчить про зміну настроїв українців на ринку нерухомості навіть у прифронтових регіонах. Про це читайте у свіжому дайджесті подій від порталу Нерухомі.
Нові правила визначення вартості будівництва
У червні Міністерство розвитку громад та територій затвердило Зміни №6 до кошторисних норм у будівництві, які мають привести правила визначення вартості будівельних робіт у відповідність до урядових рішень та зробити кошториси більш наближеними до реальних ринкових умов. Ключовим нововведенням став оновлений механізм розрахунку кошторисної заробітної плати, який відтепер базуватиметься на фактичній середній зарплаті будівельників у кожному регіоні за даними Держстату із застосуванням коефіцієнтів, затверджених урядом.
Також зміни передбачають удосконалення взаєморозрахунків між замовниками та підрядниками: під час приймання робіт можна буде зіставляти кошторисну зарплату з фактичними виплатами працівникам. Крім того, до витрат на покриття ризиків дозволено включати страхування, що має зробити реалізацію будівельних проєктів більш прогнозованою та прозорою, особливо під час використання бюджетних коштів.
Обмеження оскарження дозволів на будівництво
Мінрозвитку також повідомило про підготовку законопроєкту, який має обмежити можливість скасування дозвільних документів на будівництво після початку реалізації проєкту. Пропонується встановити граничний строк для оскарження дозволів, наприклад шість місяців. Якщо за цей час рішення не буде скасоване, будівництво не зможуть зупинити через судове оскарження дозвільної документації.
У Мінрозвитку вважають, що такі зміни підвищать захист інвесторів та наблизять українське законодавство до європейської практики. Водночас ініціатива вже викликала критику з боку громадських активістів, які побоюються, що нові правила можуть обмежити можливості громадськості контролювати законність забудови.
Ситуація на будівельному ринку
У червні представники Української асоціації девелоперів закликали державу сформувати чітку житлову політику із конкретними цілями та показниками розвитку галузі. На їхню думку, Україна має визначити, скільки житла потрібно збудувати, для кого воно буде доступним, які механізми фінансування використовуватимуться та яку роль у цьому відіграватимуть банки, громади й приватний бізнес.
Учасники ринку наголосили, що потреба у новому житлі залишається критично високою через наслідки війни, руйнування житлового фонду та майбутнє повернення українців із-за кордону. Ініціативу підтримали й у парламенті, де зазначили, що після ухвалення нового закону про житлову політику наступним кроком має стати розробка державної житлової стратегії як основи для довгострокової відбудови країни.
"Синергія Київ" розширила співпрацю з банками за програмою "єОселя"
Минулого місяця житловий комплекс "Синергія Київ" отримав акредитацію ще одного банку для участі у програмі пільгового іпотечного кредитування. Це розширило перелік фінансових установ, через які покупці можуть оформити кредит на придбання житла, а також отримали більше можливостей для порівняння умов фінансування.
Водночас на будівельному майданчику першого будинку тривають активні роботи. Забудовник повідомив про влаштування фасаду, мурування верхніх поверхів, монтаж вікон та прокладання інженерних мереж. Наразі скористатися програмою "єОселя" для купівлі квартири в комплексі можна через кілька акредитованих банків, а перелік партнерів продовжує розширюватися.
Суди остаточно скасували ДПТ Мінського масиву
У червні суди остаточно підтвердили незаконність детального плану території Мінського масиву в Оболонському районі Києва, завершивши майже п'ятирічну судову боротьбу. Документ відкривав можливість для масштабної житлової забудови території всупереч чинному Генеральному плану столиці. За реалізацією проєкту стояли компанії Stolitsa Group та ТОВ "Датоліт", які раніше фігурували у публічних дискусіях і кримінальному провадженні щодо забудови земель агрокомбінату "Пуща-Водиця".
Юрист Олександр Кучерявий, який представляв інтереси громадськості, заявив, що рішення стало важливим прецедентом у сфері містобудування та підтвердило неможливість змінювати функціональне призначення територій всупереч Генплану. Судове рішення фактично позбавило правової основи реалізацію скандального проєкту забудови Мінського масиву.
Суперечки навколо забудови біля Лаври
У червні одним із найрезонансніших містобудівних конфліктів столиці залишилася забудова Arsenal House на вулиці Князів Острозьких, поблизу Києво-Печерської лаври. Проєкт девелопера bUd development передбачає будівництво висотного будинку в буферній зоні об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що викликає гостру критику з боку громадськості. Активісти також заявляють про демонтаж історичної будівлі колишнього училища зв'язку та можливе порушення містобудівних обмежень.
Ситуація загострилася після того, як петиція із закликом зупинити будівництво менш ніж за тиждень набрала необхідну кількість голосів для розгляду Київрадою. Раніше суди скасували частину встановлених містом обмежень, що дозволило забудовнику реалізовувати проєкт із більшими параметрами, тоді як міська влада заявляє про намір і надалі відстоювати визначені містобудівною документацією вимоги.
Статистика та цифри
Попри воєнні ризики, у червні аналітики OLX Нерухомість зафіксували зростання інтересу до купівлі житла в окремих прифронтових регіонах. Найбільше збільшився попит на трикімнатні квартири у Сумській області (+72%) та Дніпропетровській області (+22%), а на двокімнатне житло — у Сумській (+55%) та Запорізькій (+48%) областях. Водночас у Харківській області попит на двокімнатні квартири скоротився на 23%, а в Херсонській на однокімнатне житло — на 37%.
Опитування майже 4,7 тис. користувачів показало, що 69% українців планують або розглядають купівлю житла протягом найближчих трьох років, хоча 54% поки не готові купувати нерухомість у прифронтових областях. Водночас 20% допускають таку покупку для власного проживання, ще 8% — як інвестицію, а 55% вважають нерухомість у таких регіонах перспективною інвестицією після завершення війни.