Україна потребує чіткої державної цілі у сфері житлового будівництва, яка б визначала обсяги нового житла, механізми його фінансування та категорії громадян, для яких воно має бути доступним. Таку позицію озвучили представники Української асоціації девелоперів під час форуму Forbes Development.
Голова асоціації Євген Фаворов наголосив, що потреба в новому житлі в Україні залишається надзвичайно високою. На ситуацію впливають наслідки війни, руйнування житлового фонду, внутрішнє переміщення населення та майбутнє повернення українців із-за кордону.
За його словами, попри масштабний попит, житлове будівництво в Україні досі не має конкретної державної мети та системи показників, які б дозволяли оцінювати прогрес у розв'язанні житлової проблеми.
"Вже три роки поспіль ми будуємо близько 80 тисяч квартир на рік, обсяги не ростуть. До війни будували близько 100 тисяч. Водночас фактична потреба країни — це декілька мільйонів квартир. Але як саме ми маємо досягти цієї мети, ніхто не може відповісти. У нас немає конкретних показників: планових обсягів будівництва, планової частки іпотечних кредитів у портфелях банків, кількості дозволів, введення в експлуатацію, обсягів нових земель під житло. Та немає головного — державної цілі у житловому будівництві, тобто як має змінитись добробут людей. Якщо б ми так ціль встановили і підкріпили показниками, ми б спільно до неї рухались. Як держава, як бізнес, як громадяни", — зазначив Фаворов.
В Українській асоціації девелоперів нагадують, що ще до початку повномасштабної війни рівень забезпеченості житлом в Україні був приблизно вдвічі нижчим, ніж у країнах Європейського Союзу. Додатковим викликом стало руйнування значної частини житлового фонду та необхідність забезпечення житлом військових, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і громадян, які планують повернутися в Україну.
На думку учасників ринку, державна житлова політика повинна охоплювати не лише програми підтримки, а й комплексне планування розвитку галузі. Зокрема, йдеться про визначення потреби у новому житлі, механізмів фінансування, ролі банківського сектору, міжнародних фінансових інституцій, громад та приватного бізнесу.
Окремою проблемою залишається стан містобудівної документації в громадах. В асоціації зазначають, що без актуальних генеральних планів, детальних планів територій та комплексних планів просторового розвитку складно залучати інвестиції, розвивати нові житлові райони та модернізувати міський простір.
"Ми маємо створити умови, за яких для житлового будівництва буде ресурс: земельний, кадровий і фінансовий. Без цього неможливо говорити про масштабне забезпечення людей житлом", — підкреслив Фаворов.
Під час дискусії необхідність формування системної державної житлової політики підтримала й голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. За її словами, після ухвалення нового закону про житлову політику наступним кроком має стати розробка державної житлової стратегії.
"Перший крок, який ми очікуємо, — це державна житлова стратегія на національному рівні. Це відповідь на питання, як держава бачить, куди ми рухаємося, в які регіони, з якими параметрами і з якими ресурсами. Така стратегія має стати дороговказом для всіх, хто працює у житловій сфері", — зазначила Шуляк.
В асоціації наголошують, що житлове будівництво має стати одним із ключових елементів довгострокової політики відновлення країни. На думку представників галузі, забезпечення громадян житлом безпосередньо впливає на повернення українців додому, розвиток громад та економічне зростання держави.
"Це не питання лише девелоперів. Це питання забезпечення українців житлом, повернення людей додому, розвитку міст і майбутнього економіки. Професійний девелопмент може бути одним із ключових інструментів відбудови, але для цього країні потрібні прозорі правила, вимірювані цілі та спільна відповідальність за результат", — підсумували в Українській асоціації девелоперів.
Як повідомляли Нерухомі в новинах нерухомості, за даними Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у січні-березні 2026 року скоротився на 4,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Найбільше падіння зафіксували у житловому секторі.