Днями має відбутися засідання суду щодо скасування рішення Київської міської ради "Про затвердження ДПТ у межах просп. Перемоги, вул. Лагерної, Авіаконструктора Сікорського, залізничних колій, вул. Тимофія Шамрила, Дорогожицької, Олени Теліги, Олександра Довженка".
Як повідомляє "Київвлада", позов подала столична прокуратура до Київради. Це вже не перше засідання суду, раніше правоохоронні органи не мали значних успіхів у цій справі. Вже протягом чотирьох років вони намагаються довести, що влада міста, погоджуючи ДПТ, фактично змінила положення Генплану, чим порушила чинне законодавство. Так, йдеться про легалізацію будівництва житла у промзонах та комунально-складських територіях.
Сирецький масив
Крім того, цей документ викликав велике невдоволення громадських організацій. На думку активістів, зазначений ДПТ легалізує незаконні забудови: ЖК Шевченківський квартал та ЖК Молодіжна ініціатива, які, на їхню думку, "побудовані з перевищенням висотності, що призводить до просідання ґрунтів на схилах".
Після проведення процедури громадських слухань та отримання попередніх погоджень, чиновники КМДА та депутати Київради ДПТ таки затвердили остаточно 20 грудня 2017 року.
Передбачається, що в рамках реалізації цього ДПТ у столиці може бути збудовано одразу кілька масштабних житлових об'єктів, серед яких скандальний БФК 50Avenue на просп. Перемоги, 50а, проти зведення якого активно виступає громадськість та окремі депутати Київради. Будівництво цього комплексу заплановане на ділянці, яка у Генплані Києва за функціональним призначенням враховувалася як "територія зелених насаджень загального користування" та у зазначеному детальному плані позначена як "територія громадських будівель та споруд".
Варто зазначити, що затвердження ДПТ у Києві майже завжди супроводжується скандалами. Експерти з містобудування та громадські активісти неодноразово вказували на те, що влада столиці порушує процедуру розробки документів і відверто ігнорує вимоги Генплану, веде ущільнювальну забудову Києва. Наприклад, це будівництво житлових висоток, але при цьому абсолютно не враховується розвиток супутньої інфраструктури (недостатня кількість місць у дитячих садках, школах, лікарнях тощо).
Як повідомляли НЕРУХОМІ в новинах нерухомості України, серед подібних прикладів – затверджений у червні 2021 року ДПТ частини Мінського масиву столиці, згідно з яким землі сільськогосподарського призначення були переведені на територію багатоповерхової житлової забудови та реалізація якої може спричинити колапс соціальної інфраструктури в північній частині. .