Українці у 2025 році придбали у Польщі 548 000 квадратних метрів житла, що більше, ніж купили громадяни всіх інших країн разом. За 2020-2025 роки українці придбали близько 38 500 об’єктів нерухомості загальною вартістю близько $5,95 млрд, повідомляє 24 Канал із посиланням на співзасновника FERO Development Віктора Забоєнка.
За підсумками 2025 року на громадян України припало 54,8% усієї житлової площі, придбаної іноземними фізичними особами в Польщі. Для порівняння, громадяни Білорусі придбали 191 700 кв. м.
Частка українців серед іноземних покупців житла також суттєво зросла. Якщо у 2020 році вона становила близько 39%, то у 2025-му досягла 52,5%.
Водночас за кількістю придбаних об’єктів у розрахунку на чисельність громади Польща поступається Іспанії. У 2025 році на тисячу українців у Польщі припадало близько шести покупок житла, тоді як в Іспанії цей показник становив 12,5. За словами Забоєнка, польський результат значною мірою пояснюється чисельністю української громади та переходом частини людей від оренди до власного житла.
Середня ціна квадратного метра житла, придбаного українцями у Польщі у 2025 році, становила близько 12 500 злотих. Середня вартість одного об’єкта сягала приблизно $155 000. При цьому основний попит припадає на житло середнього цінового сегмента, а не на найдорожчу нерухомість.
Українці також активно використовують польські банківські кредити для придбання житла. Загалом 184 000 громадян України мають кредитні зобов’язання перед банками Польщі на 13,6 млрд злотих, з яких 78% припадає на іпотечні кредити.
Середній розмір іпотеки українського позичальника становить 459 000 злотих. Це менше, ніж середній кредит громадян Білорусі – 648 000 злотих – та інших іноземців, для яких показник становить близько 652 000 злотих.
За даними, наведеними Забоєнком, українські позичальники також мають нижчу частку прострочених кредитів. Частка іпотек із простроченням понад 90 днів становить 0,4%, тоді як серед громадян Польщі – 3,3-3,9%, а серед інших іноземців – 11-12%.
Як повідомляли Нерухомі в новинах нерухомості, повномасштабна війна змусила мільйони українців залишити свої домівки та шукати безпечного прихистку за кордоном. Для багатьох родин це було вимушене рішення, пов’язане з прямою загрозою життю, втратою житла чи роботи. Водночас виїзд став початком складного етапу – адаптації до нового суспільства, мовного середовища та культурних умов.