Липень приніс старт довгоочікуваної житлової реформи, перші кроки до відкритості проєктної документації та помітне зростання темпів будівництва. Верховна Рада підтримала рамковий законопроєкт, який має змінити підходи до забезпечення житлом в Україні, а уряд спростив регулювання в будівельній сфері. Про це та інше читайте у дайджесті подій за минулий місяць від порталу Нерухомі.
Старт житлової реформи
Верховна Рада 16 липня підтримала в першому читанні законопроєкт №12377 "Про основні засади житлової політики", який має замінити застарілий Житловий кодекс 1983 року. Документ стане основою для масштабної реформи житлової сфери, передбачаючи впровадження нових фінансово-кредитних інструментів, розвиток кооперативного будівництва, соціальної оренди, оренди з викупом і державно-приватного партнерства — за моделлю країн ЄС.
Реформа також передбачає створення фонду соціального житла, якого в Україні досі не існувало. До нього увійдуть нові державні та муніципальні квартири, а також об’єкти, завершені за участі приватного сектору. Законопроєкт є частиною зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility, яка передбачає фінансову підтримку від ЄС у розмірі 50 млрд євро до 2027 року.
Нові правила доступу до проєктної документації
Кабмін ухвалив постанову, яка спрощує доступ до проєктної документації в будівництві та посилює прозорість її експертизи. Зокрема, скасовується обов’язок повідомляти Мінрозвитку про затвердження проєктів вартістю понад 120 млн грн, якщо їх погоджують центральні органи або наукові установи. Також більше не потрібно дублювати дані про оцінку впливу на довкілля в проєктній документації.
Нові правила передбачають автоматичну перевірку звіту про експертизу через електронну систему, що дозволяє швидше й ефективніше обробляти документи. Крім того, у типовій проєктній документації тепер обов’язково має бути розділ про заходи цивільного захисту. За словами міністра Олексія Кулеби, такі зміни зменшують бюрократію та забезпечують більшу прозорість у сфері будівництва.
Ситуація на будівельному ринку
На українському будівельному ринку склався гострий дефіцит кваліфікованих кадрів, через що компанії змушені підвищувати зарплати, покращувати умови праці та запроваджувати програми лояльності. За даними компанії Rauta, з 2022 по 2024 рік рівень оплати в галузі зростав на 20% щороку, проте пошук фахівців усе одно триває місяцями.
Щоб покрити кадрову нестачу, девелопери активно залучають жінок, людей передпенсійного віку, ВПО та навіть розглядають залучення працівників з-за кордону. Очікується, що протягом 5–7 років галузь потребуватиме десятків тисяч спеціалістів, тому компанії вже адаптують кадрову політику й запускають програми навчання та перекваліфікації для підтримки відбудови країни.
Зміна у керівному складі одного з найбільших девелоперів
У компанії "Інтергал-Буд" відбулася непублічна зміна керівництва — новою комерційною директоркою стала Олена Рижова, яка раніше працювала в групі DIM. Її призначення підтвердилось через згадку у новині про візит японської делегації, хоча офіційних заяв компанія не робила. Попередня директорка Анна Лаєвська перебуває в декретній відпустці й планує залишити компанію.
"Інтергал-Буд" — один із найбільших девелоперів країни, відомий не лише масштабними житловими проєктами, а й гучними скандалами. Компанія неодноразово фігурувала в конфліктах із громадами, зокрема через забудову на Оболоні, Печерську та у Святошинському районі, де її звинувачували в порушеннях містобудівних норм, ущільненій забудові й ігноруванні соціальних зобов’язань.
Забудовник сплатить у бюджет столиці 10 млн
Північний апеляційний господарський суд зобов’язав компанію "Буйфіш Холдінгс" сплатити понад 10 млн гривень до бюджету Києва через несплачену пайову участь при будівництві ЖК "52 Перлина" (Pechersk Plaza) на вул. Михайла Бойчука. За даними прокуратури, забудовник занижив площу об’єкта при розрахунках внеску, фактично збудувавши майже 40 000 кв. м замість задекларованих менше 20 000.
"Буйфіш Холдінгс" заснована у 2006 році, керує компанією Максим Савицький, бенефіціар — Олександр Клименко. Девелопером скандального ЖК виступає відома компанія Kadorr Group, яка спеціалізується на будівництві преміального житла. Судове рішення стало наслідком спроб міста відновити контроль над недоотриманими коштами для розвитку інфраструктури.
Прокуратура та забудова Осокорків
До судового процесу щодо скасування заповідного статусу "Осокорківських луків" у Дарницькому районі Києва долучилася екологічна прокуратура. Забудовник ТОВ "Контактбудсервіс", що пов'язаний із Stolitsa Group, прагне зняти охоронний статус із території площею 148 гектарів, аби реалізувати інфраструктурні проєкти. Проти цього виступають екоактивісти, які з 2018 року борються за створення на цій ділянці екопарку.
Масив "Патріотика на озерах" став джерелом тривалих конфліктів. Після банкрутства "Аркади" права на добудову проєкту перейшли до Stolitsa Group, що викликало супротив з боку місцевих мешканців та активістів. Їх турбує плани забудови, які передбачають засипання озера Небреж і зміну природного ландшафту, що суперечить ідеї створення екопарку.
Судові позови та обурення громадськості супроводжуються і фінансовими суперечками: інвестори скаржаться на вимоги повторної доплати за вже придбані квадратні метри. Попри скасування дозволу на будівництво Волинським окружним адмінсудом, забудовник продовжує роботи, заявляючи про намір оскаржити рішення.
Статистика і цифри
У першому кварталі 2025 року в Україні зафіксувано суттєве зростання в будівельній сфері: усього розпочато зведення 22 698 квартир, а загальна площа нового житла становила понад 1,4 млн кв.м. Для порівняння, у аналогічному періоді 2024 року ці показники були суттєво нижчими: 16 693 квартири та 919,1 тис. кв.м. Таким чином, за рік кількість квартир зросла на 35%, а загальна площа — на 52%.
Водночас перше півріччя 2025 року стало надзвичайно динамічним для ринку складської оренди в Києві. Загальний обсяг орендованих площ сягнув 110 000 кв. м, серед яких були й великі угоди обсягом до 20 000 кв. м. Найважливішою тенденцією стало зростання пропозиції — ринок, який останні роки потерпав від хронічного дефіциту, починає поступово відновлюватися. Загальна ємність київського складського фонду наразі оцінюється в 1,5 млн кв. м.