Січень 2026 року став місяцем стрес-тесту для житлової інфраструктури, ринку нерухомості та системи містобудівного контролю. Сильні морози, блекаути й кадровий дефіцит у сфері ЖКГ призвели до масштабних аварій у житлових комплексах Києва та затяжних криз у регіонах. Паралельно держава зробила крок до цифровізації будівельного контролю, а ринок оренди відреагував зміною пріоритетів на користь більш автономного житла.
Водночас січень запам’ятався гучними містобудівними конфліктами – від судової боротьби за приаеродромні землі Львова до незаконної забудови Ланжерона в Одесі. Про ключові події, тенденції та цифри – у дайджесті новин нерухомості за січень 2026 року від порталу Нерухомі.
Січневі морози та ЖКХ
Січень 2026 року оголив системні проблеми житлової інфраструктури столиці в умовах сильних морозів, тривалих знеструмлень і війни. У Києві мешканці масово повідомляли про прориви труб опалення, затоплені підвали та квартири після відновлення теплопостачання. Найбільш показовими стали аварії у великих житлових комплексах: у ЖК Корона на Позняках фасад багатоповерхівки перетворився на суцільну крижану стіну через витік теплоносія, у ЖК Манхетен замерзла каналізація на десятках поверхів, а в будинку на вулиці Калнишевського, 7 на Оболоні через блекаути й несвоєчасний злив води з систем масово розривалися батареї та труби.
Поза межами столиці ситуація виглядала не менш тривожно. У миколаївському ЖК Рів’єра затяжний конфлікт навколо боргів управляючої компанії та контролю над даховими котельнями не дозволив стабілізувати опалення навіть цієї зими – на вікнах квартир знову з’явився лід. При цьому окремі кейси, зокрема в Києві, показали ще одну проблему війни: мобілізація ключових інженерів і сантехніків залишає будинки без фахівців, здатних оперативно реагувати на аварії, роблячи сучасні житлові комплекси фактично некерованими у критичний момент.
Цифровізація контролю
Кабінет міністрів дозволив органам державного архітектурно-будівельного контролю приймати об’єкти в експлуатацію за допомогою мобільного застосунку "Прозоре будівництво". Йдеться про споруди із середнім та значним класом наслідків – СС2 і СС3. Новий інструмент має автоматизувати виїзні перевірки, зменшити вплив людського фактора та підвищити прозорість процедур у будівельній галузі, що є одним із ключових елементів її цифровізації.
Застосунок дозволяє інспекторам ДАБК фіксувати результати огляду безпосередньо на будівельному майданчику в режимі реального часу: проводити фото- й відеофіксацію, заповнювати електронні чек-листи відповідності проєктній документації та будівельним нормам, а також підтверджувати присутність на об’єкті через геолокацію. У міністерстві наголошують, що це унеможливлює використання сторонніх матеріалів і робить процес максимально підзвітним. Водночас для об’єктів із незначним класом наслідків – СС1 – зберігається декларативний принцип введення в експлуатацію.
Ситуація на ринку нерухомості
Минулого місяця через енергокризу попит на довгострокову оренду квартир у Києві та області знизився порівняно з минулим роком, свідчать дані OLX Нерухомість. У столиці кількість відгуків на оголошення впала на 7%, подібну динаміку зафіксували й у більшості передмість – від мінус 5% в Ірпені до мінус 19% у Білій Церкві. Водночас окремі локації показали стабільність або незначне зростання: у Борисполі попит майже не змінився, у Бучі зріс на 1%, а в Петропавлівській Борщагівці – одразу на 15%.
На цьому тлі ринок довгострокової оренди приватних будинків демонструє протилежну тенденцію. У Київській області кількість відгуків на такі пропозиції зросла на 22%, що експерти пов’язують із пошуком більш автономного житла на тлі проблем в енергосистемі. Аналітики наголошують: мова не йде про масовий відтік населення зі столиці, натомість змінюються критерії вибору – можливість забезпечити світло й тепло під час відключень стає ключовим фактором і, ймовірно, визначатиме поведінку орендарів і надалі.
Новини від забудовника
У січні 2026 року в житловому комплексі "Синергія Київ" завершили монтаж вітражної системи у вхідній зоні лобі. Роботи стали частиною облаштування громадських просторів будинку. Вхідну групу виконали з використанням великої скляної площини на алюмінієвому профілі, що дозволяє збільшити природне освітлення та забезпечити візуальну відкритість простору.
Для монтажу використали алюмінієві вітражні системи із загартованим склом, які відповідають вимогам безпеки та придатні для інтенсивної експлуатації. Паралельно в будинку тривають внутрішні роботи з оздоблення лобі – укладання плитки та формування фінального вигляду вхідної зони. Після завершення робіт простір має отримати цілісний архітектурний образ, узгоджений із загальною концепцією житлового комплексу. Детально про ЖК Синергія Київ можна прочитати на порталі Нерухомі у розділі "Документи".
Судова боротьба за приаеродромні землі Львова
У січні Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою Львівської міської ради у справі щодо забудови приаеродромної території Міжнародного аеропорту "Львів". Йдеться про оскарження рішень Сокільницької сільради, якими наприкінці 2024 року було розширено межі села з подальшими планами житлової забудови близько 50 гектарів землі поблизу злітно-посадкової смуги. У ЛМР наголошують, що такі наміри порушують санітарно-захисні та шумові зони, створюють ризики для роботи аеропорту та можуть заблокувати його розвиток. Раніше суди першої та апеляційної інстанцій відмовляли у розгляді позовів, однак Верховний Суд визнав аргументи міста достатніми для касаційного перегляду.
Паралельно власний позов подав і аеропорт імені Данила Галицького, оскаржуючи зміни до генплану Сокільників. Ситуація набула широкого резонансу з огляду на те, що значна частина земель поблизу летовища перебуває у приватній власності, зокрема осіб і компаній, зацікавлених у житловій забудові. На тлі конфлікту у Львові відбулося виїзне засідання профільного комітету Верховної Ради та Державіаслужби, за підсумками якого парламентарі заявили про намір ініціювати розширення санітарних зон навколо аеропортів, щоб унеможливити подібні проєкти в майбутньому.
Ланжерон під забудовою: незаконний проєкт продовжує зростати
У січні 2026 року в Одесі тривав скандал навколо будівництва M1 Club Apartments на Ланжероні, яке ведеться з грубими порушеннями дозвільної документації. Об’єкт, задекларований як реконструкція під оздоровчий центр водних видів спорту, фактично перетворився на нове висотне будівництво: забудовник уже звів 11 поверхів замість передбачених проєктом восьми. Самочинна надбудова радикально змінила вигляд узбережжя та перекрила панораму Одеської затоки з оглядового майданчика біля Меморіалу невідомому матросу, що викликало обурення містян.
Попри офіційне визнання порушень з боку Одеської міської ради та вимоги мешканців демонтувати незаконну частину будівлі, реальних дій для зупинки робіт не відбулося. Будівництво не припинилося навіть після зміни міської влади, а ситуація довкола M1 Club Apartments стала ще одним прикладом безкарної забудови прибережної зони. На тлі вже трансформованого Ланжерона – з розширеним дельфінарієм, готельними секціями та набережною, перетвореною на парковку, – цей кейс вкотре порушив питання фактичної відсутності контролю за дотриманням містобудівного законодавства в Одесі.
Статистика та цифри
У січні 2026 року Державна податкова служба підбила підсумки надходжень від податку на нерухоме майно за 2025 рік. Загальна сума перевищила 12,7 млрд грн, а платниками стали майже 1,1 млн громадян і компаній. Порівняно з 2024 роком надходження зросли на 19,3% – майже на 2,1 млрд грн, що у ДПС пояснюють підвищенням податкової дисципліни та відповідальнішим ставленням до виконання зобов’язань.
Найбільший внесок у надходження зробили платники з Києва – 2,5 млрд грн, серед лідерів також Львівська та Київська області (по 1,3 млрд грн) і Дніпропетровська область з показником 1,2 млрд грн. У податковій службі наголошують, що всі кошти від цього податку спрямовуються безпосередньо до місцевих бюджетів і використовуються для фінансування соціальних програм, розвитку інфраструктури та підтримки громад.