Проблема хрущовок в Україні: рішення гострого питання, яке зайшло у глухий кут

На сьогоднішній день в Україні у реконструкції та реновації потребує більше половини житлового фонду. Ефективного механізму вирішення даної проблеми держава поки не знайшла, хоча спроби були. Одним з головних кроків до оновлення житлоплощі, на думку уряду, є тотальне знесення хрущовок і будівництво на їх місці нових висоток, куди повинні переїхати мешканці старих п'ятиповерхівок. Але про все по порядку.

Хрущовки, як тимчасове рішення масового заселення людей

Хрущовки – це панельні або цегляні житлові будинки з малогабаритними квартирами, побудовані ще у 50-70 роках минулого століття. Так склалося, що в Україні більшість хрущовок "доживають" свій термін, бо спочатку будинки були запроєктовані на термін експлуатації 30 років, потім його продовжили до 60. Хрущовки були вдалим рішенням масового заселення людей. Квартири видавали по черзі, як молодим сім'ям, так і ударникам праці.

Якщо порівнювати хрущовки з сучасними будинками, то перші в свою чергу мають низку недоліків: малогабаритність житлових кімнат, коридорів, низькі стелі, вузькі внутрішньо- і міжквартирні стіни, відсутність ліфтів, і звичайно ж зношення та несправність інженерних і комунікаційних систем.

Однак даний вид будинків має низьку вартість, розвинену інфраструктуру, і відмінно підійде для одиноких людей, пенсіонерів і студентів.

Програма переселення

Ще в 2006 році був прийнятий закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", в якому були враховані гарантії отримання житла кращої якості і житлоплощею розміром у півтора рази більше. Даний закон передбачав, що всі будівельні роботи зобов'язаний проводити забудовник за власні кошти, отримавши попередньо згоду всіх мешканців будинку на переселення. Потім відбувається процес переселення у тимчасове житло в тому ж районі (а саме побудовані заздалегідь інвестором будинки), знесення старого будинку і спорудження нового – вже з більшою поверховістю (до 20 поверхів), власне за рахунок чого забудовник і отримає фінансову вигоду.

Однак підкреслимо, що цей закон повністю неробочий: за чотирнадцять років його існування вирішення питання старих будинків так і не просунулося вперед. За цей час жодна хрущовка не була реконструйована. Тому українській владі слід сконцентруватися на вирішенні цього питання, перш за все, на законодавчому рівні. Разом з тим, забудовники зазначають, що поки немає діалогу між бізнесом і державою, отже, рішення проблем застарілого житлового фонду найближчим часом не передбачається.

Пілотним проєктом по реновації житлового фонду був обраний Київ. У столиці близько 3000 будинків вважаються застарілими. А почати реалізацію планують з району Нивки.

Але все ж основне питання у даній програмі залишається незмінним – хто все-таки розділить між собою фінансове навантаження з реновації житлового фонду: держава, забудовник або мешканці? Так само важливе питання перенаселення району, бо нові будинки будуть з більшою поверховістю, відповідно населення району збільшитися, що спричинить за собою труднощі з транспортуванням людей, влаштуванням дітей у дитсадки та школи. Так само поки не удосконалено механізм переселення мешканців старих будинків у тимчасові квартири.

І звичайно ж проведення інвестконкурсів для забудовників – це конкурси будуть не тільки з будівництва житла, а також зі створенню супутнього комплексу об'єктів (інженерні мережі, об'єкти інфраструктури тощо).

У 2019 розмови про реконструкцію застарілого житла поновилися на державному рівні, проте дата початку впровадження даної програми ще невідома.

Реновація житлоплощі хрущовок – болісний процес для їхніх мешканців

Незважаючи на те, що старі будинки дійсно потребують реконструкції, все ж населення дуже скептично ставиться до даного переселення і до зносу їх житла. І для цього є чимало причин: українці турбуються, що вони можуть залишитися без свого житла після того, як їх переселять, а старий будинок знесуть. "Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове", а самі мешканці побоюються, що тимчасове переселення може затягнутися не на один десяток років. Так само тимчасове житло може мати не зовсім сприятливі умови, або знаходиться в зовсім іншому районі. Є ймовірність, що в подальшому українцям доведеться доплачувати за додаткові отримані квадратні метри в нових квартирах. І звичайно ж літнє населення, якому розлучитися зі старим житлом буде вкрай складно, нехай його і обміняють на нове.

Як висновок можна сказати, що якою б плачевною не була ситуація, але сім'ї як і раніше продовжують жити у хрущовках, визнаними аварійними, при цьому кожен день наражаючись на небезпеку. Нерідко останнім часом у зведеннях проскакують новини про обвалення фасадів чи балконів тієї чи іншої старої будівлі. Варто також згадати про скандальний "будинок-вбивцю" на вулиці Мілютенка у столиці, всі стіни під'їзду якого виявилися зараженими небезпечним грибком. Тому це питання гостро потребує невідкладних рішень. І чим раніше можновладці усвідомлюють весь масштаб проблем, тим більше шансів уникнути масштабних соціальних катастроф.

Коментарі

18.9т