Бароко. Сама назва стилю вже передбачає щось вичурне. Навіть вимовляючи слово "бароко" вже можна відчути це поєднання золота, бордового оксамиту та дорогоцінного червоного дерева. Цей стиль акцентує увагу на розкоші, витонченості та гармонії між декоративністю та природністю форм і кольорів. У XVII – на початку XVIII ст. бароко був провідним стилем в архітектурі та мистецтві по всій території Європи. Не оминув цей стиль і Україну, проте українська барочна архітектура має дещо відмінний вигляд від звичної усім європейської.
Українське бароко, або як його ще називають козацьке бароко, або мазепинське бароко виникло у XVII столітті під впливом суспільно-політичної ситуації в Центрально-Східній Європі. Українські архітектори намагалися поєднати елементи пишного європейського бароко з традиціями аутентичної старовинної архітектури України.
Вишукані барочні форми врівноважувалися відносною простотою стін, забезпечуючи таким чином загальну гармонію і впорядковуючи цілісну композицію за допомогою законів міри і ритму. Українське бароко має простіші форми та вважається більш конструктивістським, хоча насправді тут не бракує декоративних елементів. Ба більше, архітектори додали суто українських мотивів, що були запозичені з української флори: виноградні лози, мальви, соняшники, гвоздики, безсмертники, жоржина та інше. Всі ці елементи у вигляді ліпнини прикрашають будівлі тих часів, а також вони використовувалися у різбленні іконостасів, які зараз можна бачити у багатьох соборах та церквах по всій Україні.
Найвиразніше риси українського бароко проявилися в кам'яних церквах, що успадкували традиції дерев'яного будівництва. Їх називають козацькими соборами. Особливістю цього типу храмів є відсутність чітко вираженого фасаду. Вони однакові з усіх чотирьох сторін. У цьому втілювалася демократична ідея, складне відчуття єдності кінцевого і нескінченного.
Українська барокова архітектура відображала спосіб життя козацької аристократії. У той час більшість середньовічних церков було переплановано, щоб включити багаторівневі куполи, а також багатший зовнішній та внутрішній орнаменти. Найбільш вражаючими експонатами цього періоду є дзвіниця Києво-Печерського монастиря та Маріїнського палацу в Києві, собор Святого Юра у Львові, Почаївський монастир у Почаєві. Унікальним зразком барокової дерев'яної архітектури є Троїцький собор XVIII століття в Самарі (росія), збудований для запорізьких козаків.
Існували відмінності в архітектурі Західної та Східної України. На сході в той час були поширені два типи православних храмів – тринефний з висотною орієнтацією внутрішнього простору (тип базиліки, що походить від традицій давньоруської архітектури) або хрестовий з однією, п'ятьма чи дев'ятьма банями, також заснований на народних традиціях дерев'яного будівництва з висотною орієнтацією внутрішнього простору. Перший тип бере свій початок від відтворення у XVII столітті давньоруського реліктового типу хрестово-купольного храму. Після відродження такі храми одягнули в барокові шати – прибудували каплиці та оздобили декоративними елементами.
Щодо барочної архітектури Західної України, то тут великий вплив мало географічне та культурне розташування тієї частини нашої країни у Речі Посполитій того періоду. Тому в архітектурі соборів та церков було більше західноевропейських елементів.
Приклади українського бароко
Як ви вже встигли зрозуміти найяскравішими прикладами української барочної архітектури є храми, собори та церкви. Тому ось декілька з них:
Андріївська церква була збудована у XVII столітті відомим на той час російським архітектором італійського походження Бартоломео Растреллі. Це однокупольний храм з декількома декоративними вежами. Як зовні, так і в середині будівля прикрашена багатою ліпниною з позолотою, що характерно для стилю бароко. Церква входить до складу національного заповідника "Софія Київська".
Собор св. Юра у Львові. Він унікальний тим, що поєднує у собі не тільки архітектуру бароко, а й елементи грайливого рококо, що відображається у настінних розписах та внутрішніх орнаментах. Це один із найбільш відомих соборів України, він належить до Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Києво-Могилянська академія. Цілий архітектурний ансамбль історичних та культурних пам’яток, що створювався протягом XVI-XVIIІ століть. Тут можна побачити приклад справжнього мазепинського бароко.
Сьогодні забудовники дуже рідко застосовують такий стиль у своїй проєктах. Проте бароко й досі має великий вплив на українську архітектуру сьогодення і деякі його елементи можна зустріти і у сучасних новобудовах. Нажаль, частина історичних будівель того часу не збереглася, а деякі з них потребують негайної реставрації. Проте не все так погано, адже багато споруд, що виконані у стилі українського бароко все ж відновлюють з деякою регулярністю. Тому є надія, що цей унікальний стиль буде існувати ще дуже довго, а можливо навіть і отримає друге дихання.