Воздвиженка: чим відомий мікрорайон Києва

Київський мікрорайон Воздвиженка простягнувся паралельно Андріївському узвозу до Подолу. Давним-давно там нібито жив казковий богатир Микита Кожум'яка, а в одному з будинків абсолютно точно народився відомий письменник Михайло Булгаков. Довгий час ця місцевість знаходилася в запустінні. Зараз же вона забудована "елітними" будинками, а в народі її нарекли районом мільйонерів.

Про історію масиву та його нинішній стан – читайте у матеріалі НЕРУХОМІ.

Масив Воздвиженка: від кожум'як до мільйонерів

Історія Воздвиженки бере свій початок з часів стародавнього Києва. Тоді, звичайно, місцевість мала іншу назву. В урочищі, затиснутому між горами Поскотінка і Замкова, оселився робітний люд: гончарі, ковалі, каменотеси, кожум'яки, кушніри, дігтярі.

Хоча місце для життя було не цілком придатним, але від нього недалеко знаходився Поділ з торгом, що дозволяло продавати вироби свого ремесла. Поселення отримало назву Гончарі-Кожум'яки.

Оскільки тут обробляли шкіри, то завжди стояли вогкість і нестерпний сморід. Тепер же цей район Києва вважають елітним.

Микита Кожум'яка і Михайло Булгаков

Як стверджують історики, перші поселення у цьому місці виникли в ХII столітті. Цехи ремісників утворювали вулиці, які й називалися за професіями: Гончарна, Дігтярна, Кожум'яцька.

"Мікрорайон" був щільно забудований. Будинки ремісників в буквальному сенсі слова тулилися один до одного. За відомостями археологів, планування вулиць збереглося до наших днів без істотних змін з XII століття.

У цьому поселенні нібито жив відомий казковий богатир Микита Кожум'яка, який врятував Київ від змія-людожера.

Головна вулиця району скорочувала шлях від Андріївської гори до Житнього торгу і отримала назву Воздвиженська від Хрестовоздвиженської церкви. Дерев'яний храм був побудований в 1748 році на кошти, зібрані жителями урочища.

У 1811 році в Гончарах-Кожум'яках сталася пожежа і церква згоріла. Ремісники сумували недовго і вирішили звести на місці старого храму новий, тепер уже кам'яний.

В один із днів 1891 року в церкву Воздвиження Святого Хреста прийшли жителі Воздвиженської вулиці Афанасій і Варвара Булгакови для того, щоб охрестити свого сина Михайла. Він народився в будинку на вул. Воздвиженська, 10-б (будинок знесли в 2005 році, а на його місці побудували інший, стилізований під знесений). Сім'я Булгакових жила там недовго. Пізніше Булгакови переїхали на Андріївський узвіз. А їхній первісток Михайло згодом став відомим письменником.

Гончарі-Кожум'яки не були елітним районом. Тут аж до кінця XIX століття стояли одно або півтораповерхові будиночки. Владою Києва вулиці в цьому районі були віднесені до нижчого 4-го розряду. Тільки на початку ХХ століття їх перевели в 2-й розряд, оскільки тут почали зводити будинки в 2 і 3 поверхи.

У 1990-х урочищі Гончарі-Кожум'яки перетворилося на пустку. Старі будинки занепали, а їхніх мешканців ще в 1970-ті почали переселяти. Відродження району почалося тільки на початку нульових.

Не здійснений проєкт

Зі спорожнілою Воздвиженкою потрібно було щось робити. Вчені запропонували створити тут історико-археологічний комплекс. Ініціаторами цього проєкту стали відомі археологи Петро Толочко та Михайло Брайчевський.

Власне, ідея включити урочище Гончарі-Кожум'яки в історико-археологічний парк-музей "Древній Київ" виникла ще в кінці 1960-х років. Археологи стверджували, що культурні пласти в цьому місці збереглися практично недоторканими, а тому тут можна відтворити картину, як жили люди в Стародавньому Києві. Проєкт розробляли протягом 20 років. Але ідея парку-музею з різних причин так і не була реалізована.

"Мертвий" район

В кінці 1980-х років на Гончарі-Кожум'яки звернули увагу девелопери. Порожній район, що примикає до Подолу, мали намір забудувати висотками. Така ідея викликала обурення не тільки істориків, археологів і простих киян, а й депутатів міськради.

Після активної дискусії від забудови місцевості багатоповерхівками відмовилися. Але все ж девелопери взяли верх над вченими. Заповнити порожнечу в урочищі вирішено було малоповерховими будинками. Так виник проєкт ЖК "Воздвиженка". При цьому району вирішили змінити імідж.

За задумом авторів, урочище Гончарі-Кожум'яки з існуючою нарізкою вулиць повинно було перетворитися в зразково-показовий район, "укомплектований" будинками преміум-класу з унікальною архітектурою, що відображатимуть дух старого Подолу. Кожен будинок мав стати окремим твором мистецтва і відтворювати архітектурні стилі Києва кінця ХIХ століття.

Район передбачалося зробити елітним, розмістивши тут фешенебельні магазини, кафе, ресторани, готелі.

У фешенебельному районі і житло планували продавати за відповідною вартістю.

Реалізація проєкту почалася в 2003 році. Але відразу щось пішло не так. Через рік будівництво залишилося без головного інвестора. Незважаючи на це, зведення житлового комплексу продовжили, і до 2010 року проєкт був фактично завершений.

Через високу вартість житла, Воздвиженку в народі назвали районом мільйонерів.

А далі вибухнув скандал. Люди, які заплатили чималі гроші за квартири в "елітній" новобудові Подольского району Києва, в'їхати в своє житло не могли. У ЖК "Воздвиженка" були відсутні комунікації.

Потім виявилася ще одна проблема. Як прийнято у забудовників Києва, по ходу будівництва ЖК почали порушувати проєкт, ущільнивши забудову для отримання прибутку за додаткові квадратні метри.

Через це піднявся рівень ґрунтових вод, який і без того був високим. Зрозуміло, що в мокрих будинках жити неможливо.

Через кілька років після здачі в експлуатацію ЖК "Воздвиженка", багато квартир тут залишаються незаселеними. Залишаються порожніми і деякі комерційні приміщення.

"Елітний" район не дуже шанують ані туристи, ані кияни, які надають перевагу прогулянкам по розташованому поруч Андріївському узвозу. Щоправда, на Воздвиженці полюбляють знімати відеоролики блогери і фотографуватися молодята.