Головний архітектор Києва Олександр Свистунов визнав, що іноді дізнається про нові проєкти забудови столиці з відкритих джерел, як і звичайні мешканці міста. Однією з причин він назвав відсутність обов'язкового розгляду будівельних проєктів на містобудівній раді та обмежені повноваження департаменту, повідомляє "Хмарочос".
За словами Свистунова, з 2011 року містобудівна рада має лише рекомендаційний статус, тому забудовники не зобов'язані представляти на ній свої проєкти. Раніше законодавство передбачало обов'язковий розгляд проєктних рішень на раді та проведення громадських слухань у районних адміністраціях або школах. Висновки містобудівної ради тоді мали обов'язковий характер.
Нині Департамент містобудування та архітектури КМДА видає забудовникам містобудівні умови та обмеження (МУО), після чого вони нерідко більше не звертаються до відомства. Через це головний архітектор фактично не має можливості впливати на проєкти, які не проходять через містобудівну раду.
Особливо гостро проблема проявляється на околицях столиці, де виникають конфлікти навколо забудови зелених зон. Як приклад Свистунов навів проєкт 26-поверхового будинку біля скверу Тичини на Березняках, який не розглядали на містобудівній раді.
Для зміни ситуації головний архітектор пропонує повернути на законодавчому рівні обов'язкові громадські слухання. На його думку, забудовники мають представляти громаді концепцію майбутнього будівництва та візуалізації ще до початку реалізації проєкту. Найпрозорішим механізмом він вважає архітектурні конкурси, хоча визнає, що для інвесторів це складніший шлях.
Коментуючи конфлікти навколо забудови територій Вирлиці та Осокорків, Свистунов наголосив, що першочергово під час ухвалення рішень має враховуватися екологічна складова.
Водночас до роботи очолюваного ним департаменту раніше виникали претензії з боку аудиторів КМДА. У 2023 році Департамент внутрішнього фінансового контролю виявив численні порушення під час видачі містобудівних умов та обмежень у 2018–2021 роках. За висновками аудиторів, документи здебільшого містили загальні посилання на державні будівельні норми, але не встановлювали конкретних обмежень для забудовників.
Однією з причин таких недоліків аудитори назвали відсутність у Києві плану зонування території. Таким чином, попри заяви головного архітектора про недостатність повноважень для контролю забудови, сама робота департаменту з видачі містобудівних умов також раніше ставала предметом критики.
Як повідомляли Нерухомі у новинах нерухомості, Національна поліція розслідує можливі порушення під час приватизації 10 об’єктів комунальної нерухомості Києва орієнтовною вартістю понад 64,8 млн гривень.