Будівництво в буферних зонах пам'яток ЮНЕСКО Києва можливо, але забудовникам необхідно пам'ятати про існуючі обмеження.
Про це написав заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Юрій Тацій у себе в Facebook.
За його словами, Київ має будівлі, які занесені до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це Софійський собор разом з прилеглими до нього монастирськими будівлями і Києво-Печерська лавра.
"Статус цих споруд визначає характер містобудівних перетворень поряд: реконструкції, реставрації, ландшафтних перетворень, тощо. Також в них є так звані буферні зони - території з особливим статусом навколо. Будівництво тут можливо лише за наявності погодження Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - додав він.
Чиновник нагадав, що зараз буферна зона збільшена більш ніж на 100 гектарів і повністю охоплює центральну вулицю столиці Хрещатик, Майдан Незалежності, обидві сторони вулиці Прорізної, Андріївський пагорб, Володимирську гірку, схили Дніпра, територію Парку Слави і Другої світової війни. Вся охоронна зона ділиться на 9 підзон, кожна з яких має особливі вимоги до будівництва.
Якщо узагальнити, то на території охоронних зон пам'яток діють наступні обмеження:
дозволяється тільки реконструкція прилеглих будівель без істотного збільшення висотності;
допускається компенсаційне будівництво замість знесених будівель або малоцінних споруд, однак лише в рамках концепції регенерації зони пам'ятки;
можна здійснювати перетворення, пов'язані з функціонуванням Верхнього міста і Печерська;
допускається функціональна адаптація будівель відповідно до потреб суспільного обслуговування центру міста.
Деякі види будівельної діяльності заборонені в буферній зоні пам'яток ЮНЕСКО, а саме:
будівництво висотних споруд;
перевищення новобудовами традиційної висотності;
будівництво промислових об'єктів;
розміщення зовнішньої реклами та малих архітектурних форм.
Як повідомляли НЕРУХОМІ, суд дозволив колишньому раднику міністра енергетики Юрія Бойка побудувати готель в буферній зоні "Софії Київської".