Залізничний вокзал Києва: від дерев'яного барака до пам'ятки архітектури. Фото

5 хв

Для багатьох знайомство з Києвом починається з залізничного вокзалу. Найчастіше, зійшовши з перону, люди відразу ж спрямовуються у своїх справах і не звертають увагу на саму будівлю. І дарма, оскільки її архітектура самобутня, а історія будівництва – цікава і неординарна.

Про те, як київський вокзал еволюціонував з дерев'яного барака до пам'ятника архітектури – читайте в статті НЕРУХОМІ.

Барак

Первісна будівля київського залізничного вокзалу була зведена в 1868 – 1870 роках, одразу після того, як до міста проклали залізницю. Її архітектором став Іван Вишневський.

Вокзал являв собою двоповерхову споруду з жовтої цегли, побудовану в стилі староанглійської готики. Чому було вибрано таке незвичайне рішення – невідомо.

Відомо лише, що довжина будівлі становила всього 133 метра. А це менше розмірів пасажирської платформи. Пізніше вокзал подовжили до 144 метрів. Але, навіть не дивлячись на це, зали очікувань були тісними. Правда, в них коротали час в очікуванні поїзда прості пасажири. Для привілейованих осіб в будівлі вокзалу були спеціальні розкішні приміщення.

Київ ріс. Зростали і залізничні перевезення. Малої будівлі вокзалу вже не вистачало, а тому на найвищому державному рівні було прийнято рішення провести реконструкцію вокзалу і всієї станції. Такі заходи повинні були поліпшити якість обслуговування пасажирів і збільшити потужність залізничного вузла.

Розробити проєкт нової будівлі вокзалу доручили петербурзькому архітекторові Володимиру Щуко. Ознайомившись з місцевістю, Щуко задумав звести два вокзали і з'єднати їх переходом. Споруда повинна була виглядати зверху як буква "Н". Власне, таким київський вокзал є зараз. Однак ця задумка здійснилася лише в 2001 році.

Варто зазначити, що будівля вокзального комплексу мала бути виконана в нетипових для Києва романських формах.

Поки стару будівлю демонтували, в 1908 році в кінці вулиці, яку пізніше назвуть Старовокзальною, з дерева побудували тимчасовий одноповерховий пасажирський павільйон. Тоді не припускали, що дерев'яний барак, який виконував функцію вокзалу, простоїть майже 25 років.

До 1913 року старий вокзал знесли і заклали фундамент під будівництво нового. А з наступного року владі вже було не до зведення вокзалів. Почалася перша світова війна, а потім революційні події.

Новий вокзал

Повернулися до теми будівництва нового залізничного вокзалу тільки в середині 1920-х років. На розробку архітектурного проєкту залізничного вокзалу в Києві був оголошений конкурс. За його умовами, фасад будівлі мав бути витриманий в дусі конструктивізму, але з урахуванням елементів українського бароко. Переможцем став проєкт киянина Олександра Вербицького за участю Павла Альошина.

Урочиста церемонія закладки фундаменту нового вокзалу відбулася 7 листопада 1927 року. До 1932 року він був зведений.

Для того часу вокзал вийшов велетенським. Будівля залізничної гавані домінувала над прилеглою міською забудовою. Головним елементом став центральний вестибюль заввишки 37 метрів з величезним віконним прорізом, який своєю формою нагадував барочні фронтони української архітектури XVII-XVIII століть.

Вербицький також спорудив тунелі для проходу пасажирів до поїздів. Внутрішня частина приміщень вокзалу теж була продумана архітектором до дрібниць. Він спроєктував лави для відпочинку, кіоски для продажу газет і журналів, буфети, обладнання квиткових кас та знамениті парадні сходи, що ведуть на другий поверх. Конструктивною особливістю вокзалу став монолітний каркас із заповненням шлакобетонних блоками. Для того часу це стало нововведенням.

У такому вигляді вокзал проіснував до 1941 року. Вранці 22 червня 1941-го бомбові удари гітлерівської авіації завдали шкоди залізничному вузлу Києва. Потрапили снаряди і в саму будівлю вокзалу.

Потім Київ був захоплений гітлерівцями, вони використовували залізничний вокзал для своїх потреб. Після відходу з Києва, в листопаді 1943 року, гітлерівські війська спробували його підірвати. Однак творіння архітектора Вербицького встояло.

Реконструкція

Внутрішні інтер'єри доручили реконструювати архітектору Георгію Домашенку. Реконструкція вийшла невдалою.

Письменник-киянин Віктор Некрасов у "Міських прогулянках" зазначав: "Арки знищені, замінені спареними колонами, параболічні вікна в міру можливості закладені і "прикрашені" з боків безглуздими пілястрами, стеля усіяна якимись зірочками, в залах очікування між ригелями бетонних рам виробничо-ідилічні пейзажі, замість плафонів – важкі метробудівські люстри. Від задуму архітектора не залишилося нічого. Його знищили з незрозумілою варварської жорстокістю".

Наступна і наразі остання реконструкція внутрішніх інтер'єрів вокзалу відбулася у 2001 році – були прибрані елементи радянської символіки, зокрема, статуя Леніна. Крім того, побудували Південний вокзал, який поєднали переходом з головною будівлею.

Наразі залізничний вокзал Києва є пам'яткою архітектури та охороняється державою.

До речі, зменшена копія будівлі вокзалу відтворена на дитячій залізниці в Сирецькому парку Києва.

Автор:

Команда Нерухомі

Редакція

Досвідчені експерти у сфері юриспруденції, містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Вони спеціалісти з багатолітнім досвідом роботи в державних структурах, відповідною освітою та знаннями, які вирішили приєднатись до проєкту, щоб допомогти оздоровити ринок нерухомості.

Усі статті автора

Коментарі

1.4т

Ваш запит принято

Відділ продажу зв'яжеться з Вами найближчим часом