Тварина – це річ, а майданчик для вигулу – розкіш

Україна є однією з небагатьох європейських країн, де тварина – це річ. Тобто, відповідно до положення Цивільного кодексу, домашній улюбленець є таким же майном, як авто, а отже, власник може розпоряджатися їм на власний розсуд.

Тому наразі і споглядаємо появу численних оголошень про здачу в оренду домашніх тварин через обмежувальні правила карантину, які дозволяють відвідування парків і скверів тільки для вигулу улюбленців. До речі, тварин більше і немає де вигулювати, бо забудовники нехтують своїми зобов'язаннями стосовно облаштування майданчиків для вигулу на прибудинкових територіях.

Тварина і законодавство

Так, поняття "тварина" визначено у главі "Речі. Майно" Цивільного кодексу України, де тварина є особливим об'єктом цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі.

Водночас тварина є живою істотою, а це вимагає спеціального до неї ставлення та законодавчого регулювання. Одним із таких законодавчих актів є Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Проте з аналізу цього закону вбачається, що він встановлює ряд обов’язків, яких мають дотримуватися тільки власники тварин. Жодним чином він не регулює обов’язки інших учасників цих правовідносин, зокрема, стосовно забезпечення будинків та інших місць утримання тварин спеціально відведеними місцями для вигулу.

Це спричиняє виникнення конфліктних ситуацій, де суспільство ділиться на два табори: тих, хто категорично проти вигулу тварин у людних місцях, і тих, хто задається питанням, де ж їх вигулювати, якщо спеціально відведених і облаштованих місць замало.

Врегулювати питання впровадження спеціалізованих місць для вигулу тварин намагалися Законом України "Про благоустрій населених пунктів". Крім того, обов’язок облаштування таких майданчиків визначено у ДБН, відповідно до яких місця або зони для вигулу тварин відводять на території житлової забудови.

Однак не дивлячись на те, що стаття 30-1 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" встановлює, що органи місцевого самоврядування мають організовувати спеціалізовану інфраструктуру для вигулу тварин, інформації про наявні майданчики на офіційних джерелах немає. До того ж, відповідальність за невиконання таких вимог не передбачена.

Правила вигулу

Правила поводження з домашніми тваринами можна знайти на веб-сайтах органів місцевого самоврядування, які ухвалюють міські правила утримання тварин. Для кожного міста правила індивідуальні, хоча і без особливих відмінностей. У столиці вони затверджені рішенням Київської міської ради "Про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в м. Києві" від 25.10.2007 №1079/3912.

Крім іншого, у цих правилах визначено, що вигулювати собаку без повідка та намордника дозволено лише в спеціальних місцях вигулу тварин. Однак небезпечних собак не можна тримати без повідка та намордника навіть у зонах вигулу, а супроводжувати їх дозволено особам від 16 років, крім психічно хворих та фізично неспроможних контролювати тварину. Інших тварин можна супроводжувати з 14 років (тобто діти вигулювати тварин не можуть). Також правилами окреслено, що особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана прибирати екскременти за своїми тваринами в під'їздах багатоквартирних будинків, сходах, ліфтах та інших місцях загального користування (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів).

Згідно з "Положенням про функціонування місць та зон для вигулу тварин в Києві", площа зони для вигулу має становити не менше 30% від загальної площі міського парку або скверу, який знаходиться у районі. За цим стандартом влада столиці і повинна виділяти місця для вигулу домашніх тварин.

Що маємо

Наразі у великих містах деінде можна зустріти спеціалізовані місця для вигулу тварин, але здебільшого вони не мають інформаційних табличок, не обладнані огородженням, не забезпечені контейнерами тощо.

Навіть при існуванні будівельних норм, які зобов’язують суб’єктів містобудування відводити такі спеціалізовані місця для вигулу в межах житлової території і враховувати це при проектуванні ЖК, дискусії щодо можливості вигулу собак в межах житлових будинків не припиняються.

Тому можна стверджувати про недолугість українського законодавства з захисту прав тварин та, зокрема, законодавства у сфері містобудівної діяльності, де окреслюються вимоги щодо забезпечення прибудинкових територій майданчиками для вигулу. Адже через недостатню урегульованість цього питання та відсутності якісного контролю з боку відповідних органів самоврядування, вітчизняні забудовники нехтують своїми обов’язком із забезпечення таких майданчиків при проектуванні об'єктів.

Що радимо

Експерти НЕРУХОМІ одностайно переконані, що Україна щонайшвидше має переймати досвід європейських країн та підвищувати культуру взаємодії людини з твариною, зокрема, шляхом впровадження елементів благоустрою в межах житлової забудови. Адже наразі умов для цивілізованого вигулу собак в межах житлових будинків створено недостатньо. Існуючі спеціалізовані місця, які здебільшого розташовані у паркових зонах, вимагають від власників чотирилапих витрачати значний час на транспортування улюбленця до місця вигулу.

Тому обираючи житло, запитайте у відділі продажу про облаштування такого обов’язкового елементу благоустрою, як майданчик для вигулу тварин. Перевірте чи влаштовано прозору огорожу при його спорудженні, чи завезено гравій певного розміру та чи встановлені урни/контейнери. Усі ці, здавалося б, дрібниці, убезпечать оточуючих та дозволять вам з комфортом проводити час зі своїми улюбленцями.

Коментарі

4.1т