Вересень 2025 року позначився як гучними корупційними скандалами, так і важливими змінами у законодавстві, що безпосередньо впливають на прозорість ринку. Паралельно держава звітує про рекордні темпи будівництва та тисячі сімей, які завдяки програмам іпотеки отримали власне житло. Водночас нові конфлікти із забудовниками в Одесі та на Київщині демонструють, наскільки гострою залишається проблема незаконних схем і зловживань у галузі.
Про це читайте у дайджесті подій за вересень від порталу Нерухомі.
Приховані дані про нерухомість
Президент Володимир Зеленський підписав закон №11533, який суттєво обмежує відкритий доступ до державних електронних реєстрів, включно з даними про нерухомість посадовців. Тепер у публічному доступі приховають кадастрові номери ділянок, а у відомостях про майно вказуватимуть лише область, район і місто. Це фактично позбавляє громадян і журналістів можливості перевіряти забудовників, чиновників та їхні статки.
Антикорупційні експерти наголошують: ухвалений закон створює сприятливі умови для зловживань, приховування майна та шахрайства на ринку нерухомості. В умовах війни, коли довіра до державних інституцій та контроль за прозорістю особливо важливі, такі обмеження становлять серйозну загрозу — вони знижують підзвітність влади та відкривають нові можливості для корупційних схем.
Молчанова та ринок "Столичний"
Одна з найбільших забудовниць Києва Владислава Молчанова (засновниця Stolitsa Group) — опинилася в центрі антикорупційного розслідування через справу про 18 га державної землі біля ринку "Столичний". НАБУ та САП офіційно повідомили про підозру, заявляючи, що ділянку із цінністю понад 160 млн грн було незаконно переписано через схеми з "протискання" через посадовців.
Критики говорять, що ця справа — сигнал решті ринку: коли великі гравці спекулюють на зміні цільового призначення землі чи корпоративних маніпуляціях, це посилює недовіру до ринку нерухомості загалом. У стані війни, коли держава не може контролювати всі фронти, такі корупційні схеми послаблюють бюджет і підривають справедливість, адже земля — одне з найцінніших надбань, на які держава має впливати найбільш жорстко.
Ситуація на ринку нерухомості
У першому півріччі 2025 року ринок нового житла в Україні продемонстрував різке відновлення після кількох років спаду. За даними Держстату, площа будинків, на які видано дозволи на будівництво, зросла на 45% у річному вимірі й сягнула 2,97 млн кв. м. Левову частку приросту забезпечили багатоквартирні будинки — їхня площа збільшилася майже на 46%, а кількість заявлених квартир підскочила більш ніж на половину, до 33 тисяч.
Найдинамічніше будівництво розвивається у Київській області, де задекларовано понад 900 тисяч кв. м нового житла (15,5 тис. квартир), що у 2,3 раза перевищує торішній показник. Високі темпи також зафіксовані у Львівській області (+65%), тоді як у Вінницькій, навпаки, спостерігається спад майже на 39%. У столиці ж площа нових об’єктів зросла удвічі — до 367 тисяч кв. м. Експерти зазначають: після тривалого падіння ринок житла знову набирає обертів, що може стати сигналом для поступового відновлення галузі.
Скандал з будівництвом модульного містечка
На Київщині розгорівся новий скандал із розтратою гуманітарних коштів: підприємцю повідомлено про підозру у присвоєнні частини 10,4 млн грн, виділених на будівництво модульних будинків для мешканців зруйнованого війною Мощуна. Замість десяти запланованих об’єктів компанія звела лише три, а решта житла так і не була встановлена. За даними експертизи, благодійний фонд, який профінансував роботи, зазнав збитків майже на 4 млн грн.
Правоохоронці кваліфікували дії директора за ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення та розтрата майна в особливо великих розмірах. У прокуратурі нагадали, що це не перший випадок зловживань у межах цього проєкту: раніше підозру отримав керівник іншої компанії, яка мала облаштувати фундаменти та комунікації для модульних будинків. Він завищив вартість робіт, завдавши благодійному фонду збитків ще на понад 470 000 грн.
Спотворення Алеї Слави в Одесі
В Одесі вибухнув скандал через будівництво багатоповерхівки на Ланжероні, яка перекрила краєвид від пам’ятника Невідомому матросу та спотворила вигляд Алеї Слави. Громадськість і соцмережі відреагували хвилею критики, а мер Геннадій Труханов заявив, що будівництво є незаконним і пригрозив примусовим демонтажем.
За даними ГО "Спільна мета", роботи веде компанія M1 Club Apartments, яка мала дозвіл лише на вісім поверхів, проте перевищила ці параметри. Попри жорсткі заяви мера, частина обурення спрямована саме проти нього — активісти звинувачують владу у відсутності контролю й нагадують про попередні скандальні забудови.
Будівництво нового масиву під Києвом
Під Києвом стартував масштабний проєкт Vlasne Misto — автономного житлового кластера на 600 гектарах у Дмитрівській ОТГ. Тут планують збудувати житло, школи, лікарні та інфраструктуру для 47 000 людей. Водночас розслідування Absolution Leaks виявило, що землі під забудову могли перейти до приватних компаній незаконно: державне підприємство "Дослідне господарство Дмитрівка" втратило більшість ділянок через підміну реєстраційних документів.
Забудовниками виступають одразу кілька структур, серед яких "Власне місто" та "КГЛ Груп", пов’язані з родинами колишніх посадовців Держземагентства та прокуратури. Ключовим ініціатором називають ексзаступника керівника обласного управління Держземагентства Ярослава Корняченка, тоді як співзасновницею "Власного міста" є його дружина Наталія. Інша співвласниця — Оксана Гуцуляк, чоловік якої, колишній високопосадовець Генпрокуратури Володимир Гуцуляк, опинився у центрі підозр у незаконному збагаченні. За підсумками реалізації, мешканці "Власного міста" ризикують отримати місто без самоврядування, фактично підконтрольне приватним інвесторам.
Заборона будівництва електростанції
25 вересня Київський апеляційний суд заборонив компанії Inzhur Energy продовжувати будівництво газопоршневої електростанції у Софіївській Борщагівці під Києвом. Заборону накладено за позовом місцевих мешканців та кооперативу "Скіфський", які вважають спорудження небезпечним і незаконним. Це рішення стало черговим етапом у резонансній справі: ще 15 вересня було закрито кримінальне провадження проти компанії, яке відкрили на початку року через ті самі обставини.
В Inzhur Energy наполягають, що мають повний пакет дозвільних документів і підтримку профільних органів. Засновник компанії Андрій Журжій заявив, що перевірка ДІАМ підтвердила законність робіт, а рішення суду назвав упередженим. Компанія готує касаційну скаргу, тоді як експерти наголошують: розвиток децентралізованої генерації критично важливий для України, але реалізація подібних проєктів повинна відбуватися з урахуванням інтересів громади.
Статистика та цифри
Державна програма "єОселя" вже забезпечила українцям понад 20 000 іпотечних кредитів на суму близько 35 млрд грн, повідомляє "Укрфінжитло". Середній вік позичальників — 35 років, а найбільше серед них військових, освітян та медиків. Для багатьох учасників програми це перше власне житло або можливість відновитися після втрати оселі під час війни.
Статистика показує, що середня вартість придбаної квартири становить близько 2,4 млн грн, при цьому площа житла коливається у межах 55–60 кв. м. Найактивніше кредити оформлюють у Києві та Київській області, але високий попит також зафіксовано на Львівщині, Одещині та Прикарпатті.