Перестановки в ДАБІ та спроби навести лад на ринку будівництва. Що було цікавого у жовтні

Тривала будівельна реформа, перестановки у ДАБІ, нові законопроєкти щодо захисту інвесторів – характерні ознаки жовтня 2020 року. Чим все-таки запам'ятався минулий місяць для ринку нерухомості, читайте у свіжому огляді від ресурсу НЕРУХОМІ.

Непростий час для ДАБІ

Для Державної архітектурно-будівельної інспекції видався непростим минулий місяць. Спершу в СБУ повідомили про обшуки у даній держструктурі, про те, що нібито службовці ДАБІ організували злочинну схему видачі дозвільних документів і сертифікатів на введення житлових комплексів в експлуатацію. Так чи було все насправді – поки не відомо. Крапку в цій справі має поставити суд.

Наступним потрясінням для ДАБІ стала зміна керівництва. Так, на позачерговому засіданні Кабміну 22 жовтня було усунуто тимчасово виконуючий обов'язки глави ДАБІ Богдан Федоренко. Уряд визнав указ про його призначення таким, що втратив силу. Також разом з ним звільнили від займаних посад главу Державної інспекції містобудування Юрія Васильченка та керівника Державної сервісної служби містобудування Олексія Башкірова.

Іншим своїм рішенням Кабінет міністрів призначив Ірину Король тимчасово виконувати обов'язки глави Державної архітектурно-будівельної інспекції. Підкреслимо, що у нової керівниці певний досвід за плечима є, раніше вона займала посаду начальника відділу методології та нагляду за видачею дозволів на виконання будівельних робіт департаменту дозвільних процедур ДАБІ.

Тим не менше, незважаючи на такі потрясіння, державний контролюючий орган у сфері будівництва продовжив виконувати свої функції. Так, наприклад, тільки за тиждень ДАБІ видала кілька дозволів на будівництво. Це стосується торгово-офісного та житлово-громадського комплексу на вул. Миколи Бажана у Києві. Були отримані дозволи відразу на II, III, IV, і V черги будівництва ЖК Grand Royal у Хмельницькому. Усміхнулася також доля інвесторам I черги ЖК Київський маєток на Софіївській Борщагівці.

Але були і ті, кому менше пощастило. Йдеться про столичні ЖК Obolon Residences від Dragon Capital та ЖК Пектораль від Київміськбуду. Тут інспекція знайшла низку недоліків в проєктах, які забудовники зобов'язані будуть усунути. При цьому, підкреслимо, вже друга спроба Київміськбуду ввести в експлуатацію цей житловий комплекс, який йому дістався від скандального Укрбуду.

Нагадаємо, що в березні Кабмін прийняв постанову про ліквідацію ДАБІ, функції якої мали згодом виконувати три нових органи. Спочатку, реалізувати реформу планували протягом двох місяців, але через введений карантину строки довелося посунути.

Згідно з останніми заявами прем'єра Дениса Шмигаль, зміни, що стосуються Державної архітектурно-будівельної інспекції, мали завершитися до кінця жовтня. При цьому результати реформи, за його запевненням, будуть видно вже відразу. Однак, як бачимо, жовтень закінчився, але помітних поліпшень і близько немає.

НЕРУХОМІ продовжують спостерігати за розвитком будівельної сфери в Україні, активно і неупереджено відстежуючи новини, що стосуються реформи, впровадження якої давно вже назріло.

Хто захистить інвесторів

В Україні, так уже склалося історично, захист інвесторів на ринку нерухомості – це справа рук самих інвесторів. Як то кажуть, вклався в довгобуд – сам винен, треба було думати раніше. Така абсолютно нездорова ситуація все частіше стала призводити до масових мітингів ошуканих забудовниками невигадливих покупців квартир. В кінцевому підсумку, влада змушена була-таки звернути увагу на постраждалих.

Народні депутати розробили законопроєкт про захист прав інвесторів, який згодом був опублікований на сайті Мінрегіону. Передбачається, що новий документ має очистити ринок нерухомості від різного роду будівельних пірамід і незаконних схем. Наприклад, останнім часом почастішали випадки продажу неіснуючого житла, зміна проєктів без поінформування інвесторів. При цьому перенесення термінів здачі стали сьогодні вже "нормою", що призвело до зростання числа довгобудів.

Запропонований законопроєкт зобов'яже надавати вкладникам права на ще недобудовані квартири при укладенні договорів купівлі-продажу. Таким чином інвесторам надаються ті ж права, що і покупцям готових квартир.

Експерти ресурсу НЕРУХОМІ детально розібрали даний законопроєкт, виділивши основні моменти, підкресливши його основні плюси та мінуси. Для більш детального ознайомлення зі звітом щодо законопроєкту потрібно перейти за посиланням.

21 жовтня на сайті Верховної Ради був зареєстрований ще один проєкт закону, який також має навести лад на ринку нерухомості. У поясненні до документа йдеться, що він має зобов'язати відкривати для фінансування будівництва ескроу-рахунки - рахунки умовного зберігання, на яких будуть зберігатися кошти на зведення конкретного об'єкта. Водночас законопроєкт передбачає цільове, поетапне використання коштів. Виділення грошей має контролюватися з боку банків.

Поки законопроєкти мають пройти розгляд у подкомітетах і комітетах Ради.

Відзначимо, що від розробки законопроєктів до їх втілення в життя може пройти дуже багато часу. І потрібна дійсно політична воля та бажання всіх вертикалей влади, щоб навести порядок в будівництві. Ресурс НЕРУХОМІ уважно стежить, як законопроєкти розробляються і наскільки вони гармонійно лягають в регулювання будівельної галузі на тлі сучасних реалій.

Валютна іпотека. Кому вигідний мораторій?

В Україні з 2014 року діє мораторій на стягнення майна громадян, наданого в якості забезпечення по кредитах в іноземній валюті. Ця заборона повинна була завершитися у жовтні цього року, однак Рада прийняла законопроєкт, а потім в кінцевому підсумку глава держави Володимир Зеленський його таки підписав. Новий документ пролонгував термін мораторію на відчуження майна за прострочені валютні кредити громадян аж до 21 квітня 2022 року.

На перший погляд здається, що даний закон турбується про громадян, які оформили валютну іпотеку і опинилися в складному становищі через курс валют, що підстрибнув. Однак, Національний банк виступив категорично проти даної ініціативи. Так, в НБУ повністю розкритикували документ, помітивши, що він ставить під загрозу обіцяну іпотеку у 10%. Регулятор у свою чергу запропонував повністю скасувати мораторій, а не продовжувати його.

У Нацбанку запевняють, що з фінустановами завжди можна домовитися про реструктуризацію боргів. При цьому банки рідко йдуть на стягнення застави, вважаючи за краще всі питання вирішувати максимально мирним шляхом.

У НБУ впевнені, що припинення дії мораторію благополучно позначиться як на фінансовому стані банківської системи, так і на розвитку ринку в цілому: будуть активніше видаватися кредити, при цьому є великий шанс, що ставка з іпотеки буде знижена, що сприятливо позначиться на економіці країни. Але відстрочка ставить фінустанови в жорсткі умови, змушуючи підвищувати вимоги щодо видачі нових кредитів.

Крім того, як відомо, введення мораторію не вирішує проблему, а відсуває її на більш тривалий термін. В кінцевому підсумку позичальникові все одно доведеться йти домовлятися з банками.

Заступник голови НБУ Катерина Рожкова в одному зі своїх останніх інтерв'ю заявила, що на сьогоднішній день ставка з іпотеки становить близько 13%, і це вище тієї іпотеки, про яку так часто говорить керівництво країни. Вона також додала, що розвиток іпотечного кредитування зараз стримується недосконалим законодавством.

"Будинок Білозір". Будівництво, яке змогло...

Епопея з будівництвом ЖК Зелений замок може здатися, що добігає кінця. Але не будемо поспішати з висновками. Цілком можливо, нас чекає наступна серія.

Минулого тижня Апеляційний суд пішов назустріч Київській міській держадміністрації, і визнав незаконним будівництво ЖК Зелений замок по вулиці Мирній 2/1, відомого в народі як "Будинок Білозір".

Нагадаємо, що висотка будується на земельній ділянці, яка була виділена співачці, екснардеці Оксані Білозір. Вона отримала цю ділянку у приватну власність у 2004 році для "садибного будівництва", а за два роки передала її під забудову Івану Владу з села Біла Церква Закарпатської області. Сьогодні користувачем і замовником забудови є обслуговуючий кооператив "Зелений замок". Його засновники – Андрій Білозір, син Оксани Білозір, та її колишня помічниця. На сайтах продажу нерухомості ця забудова називається ЖК Зелений замок, де ціни на квартиру стартують від 4,2 млн грн.

Відзначимо, що останнє рішення Апеляційного суду, яке забороняє дане будівництво – далеко не перше. Раніше намагалися скасувати право на будівельні роботи ДАБК і двічі суд. Однак забудовник забарикадувався за парканом, продовжуючи вести роботи.

Правоохоронні органи, щоб зайти всередину, змушені були викликати співробітників ДСНС. Але і вони в результаті не змогли до ладу допомогти: прибулі юристи від забудовника заявили, що це куплена нерухомість – отже чиясь приватна власність. Поліції не залишилося нічого іншого, як опечатати будівництво та піти.

"Все, що можна було тут заарештувати, вже заарештовано. Але, як бачимо, ця історія – про слабкість держави, чиї заборони все одно нахабно обходять", – резюмував колишній радник мера Києва Максим Бахматов.

Як буде розвиватися далі ситуації навколо цього будівництва ресурс НЕРУХОМІ відстежить і оперативно проінформує читачів. Експерти ще раз попереджають інвесторів, перш ніж купувати квартири у новобудовах, перевірьте репутацію житлового будинку, шо цікавить Вас, та його забудовника, щоб уникнути неприємностей. На нашому ресурсі експерти і юристи публікують докладні звіти з усіх будівництв як у Києві та Київській області, так і в інших регіонах країни. Також для зручності користувачів на сайті НЕРУХОМІ запустили аналітику цін.

Автор:

Володимир Гришенко

Журналіст/ редактор

Освіта – закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут журналістики. За професією працюю вже понад 15 років. Улюблені теми – економіка та політика, знаюся на криптовалютах та ринках, цікавлюся нерухомістю. На ресурсі НЕРУХОМІ із травня 2020 року.

Усі статті автора

Коментарі

57

Ваш запит принято

Відділ продажу зв'яжеться з Вами найближчим часом