Березень був сповнений очікувань, багато з яких так і не здійснилися: запуск державної програми "Доступна іпотека 7%" не приніс бажаного результату, реформа містобудування зайшла у глухий кут і довелося все починати спочатку, а у Київраді вирішили протягнути рішення щодо забудови Мінського масиву. Про все це та інше читайте в свіжому огляді НЕРУХОМІ головних подій для будівельного ринку за минулий місяць.
Іпотека в 7%. В'яла спроба вирішити житлове питання
Проблемна іпотека в Україні
pixabay.com
В Україні запрацювала державна програма "Доступна іпотека 7%", яка мала стати рятівним рішенням гострого житлового питання, але поки таким так і не стала.
Те, що далеко не всі бажаючі зможуть стати учасниками програми, було зрозуміло ще до її запуску і читалося між рядків. Як анонсували ще в лютому в Міністерстві фінансів, плановий річний портфель іпотечних кредитів розрахований на 5 млрд грн, за приблизними підрахунками ними зможуть скористатися лише близько 5 тисяч сімей.
Старт "Доступної іпотеки 7%" відбувся 1 березня доволі бадьоро і, як це часто буває, дещо пафосно. У перший же день першим трьом сім'ям дали змогу оформити кредит на купівлю житла в рамках програми. Дві квартири були придбані в передмісті Києва, ще одна в Харкові. Договори уклали з Укргазбанком, ОТП Банком і Банком "Глобус".
Президент України Володимир Зеленський одразу ж привітав щасливі сім'ї та пообіцяв, що скоро такими кредитами зможуть скористатися "багато українців". Проте, по закінченню трьох тижнів, банки видали всього лише 20 кредитів на купівлю квартир (з урахуванням тих трьох, оформлених 1 березня).
Які ж офіційні умови програми "Доступна іпотека 7%":
Мінімальний внесок – 15% від вартості нерухомості.
Максимальна вартість нерухомості – 2,5 млн грн. Кредитування можливе на суму до 2 млн грн.
Максимальний термін видачі кредиту – 20 років.
Процентна ставка по кредиту – 7% річних. Програма передбачає компенсацію банкам відсотків понад встановлених 7%.
Предметами іпотеки можуть бути квартири, майнові права на них, житлові будинки із земельною ділянкою та об'єкти незавершеного будівництва.
Площа квартири з розрахунку на одну людину або сім'ю з двох осіб не має перевищувати 50 кв м. На кожного наступного члена сім'ї розмір площі можна збільшити на 20 кв м. Площа може бути на 20% більшою, але платити відсотки за додаткові метри позичальник має не за пільговими 7%, а на загальних умовах банку.
Вік нерухомості – три роки, тобто об'єкт має бути введений в експлуатацію не раніше 2018 року.
Позичальником може бути тільки громадянин України віком до 50 років, не мати у власності житла площею понад 50 кв м, з максимальним доходом в розмірі десяти середніх зарплат в регіоні, де розташований предмет іпотеки (для Києва - 218,12 тис грн на місяць) .
При оформленні іпотеки під 7% річних в рамках державної програми доведеться заплатити додаткові гроші, про які не поспішають говорити чиновники, але про які потім дізнаються українці у банках. Фінустанови попросять ще одноразову комісію у розмірі 0,5% від суми кредиту та збір до Пенсійного фонду – 1% від вартості житла. Також стандартно українцям слід оплатити послуги оцінювача (від 1000 до 2000 грн), щорічне страхування придбаного житла (0,26% - 1,3% від його вартості) та життя позичальника (1,3% від залишку кредиту), послуги нотаріуса (від 5000 до 10 000 грн), адміністративний збір (227 грн). Крім того, фінустанови можуть вводити різні додаткові платежі для фізосіб, які теж лягають на плечі українців.
Більш того, як виявилося, далеко не всі зможуть стати учасниками держпрограми. Хоч в Мінфіні і запевняють, що вона розрахована на всіх українців, на практиці вийшло трохи інакше. Наприклад, як повідомляє Liga.net, нею не можуть скористатися ФОПи. Як повідомив виданню підприємець, він безуспішно намагався оформити іпотеку під 7% річних. Але в банках, до яких чоловік звертався (Ощадбанк, ПриватБанк і ОТП Банк), аргументували відмову тим, що він – ФОП. Таким чином, можна зробити висновок, що хоч у фінансових інститутів і немає законних підстав відмовляти, на практиці можуть вводити які завгодно обмеження. Між іншим, зазначимо, що згідно з офіційною статистикою в Україні налічується близько 1,5 млн ФОПів.
Виходячи з вищесказаного стає зрозумілим, чому банки видали таку невелику кількість кредитів. Існують великі сумніви, що "Доступна іпотека 7%" зможе вирішити питання з житлом в Україні. НЕРУХОМІ неодноразово писали, що поки держава не візьметься за вирішення макроекономічних питань, поки будівельна галузь не стане безпечною для фінансування та інвестування, говорити про низьку і доступну іпотеку ще довго не доведеться. І небажання банків брати участь у цій затії теж багато про що говорить.
Забудова Мінського: думка киян депутатів міськради не цікавить
Комісія з питань архітектури, містобудування та земельних відносин 18 березня схвалила проєкт детального плану території на Мінському масиві, який передбачає масштабну забудову. Незважаючи на те, що проти цього проєкту активно виступають місцеві жителі та кілька років до цього його відхиляли, в результаті комісія вирішила-таки підтримати забудову.
Забудова Мінського масиву
nashigroshi.org
Документ подали глава Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов і новопризначений перший заступник мера Микола Поворозник. Жителі масиву влаштували акцію протесту під вікнами КМДА, але комісія все одно вирішила протягти це рішення. Підтримали його депутати: Анатолій Шаповал ("Батьківщина"), Олена Марченко ("Батьківщина"), Юлія Сімуніна (ОПЗЖ), Георгій Ясинський (Європейська солідарність), Олександр Міщенко (Європейська солідарність), Михайло Терентьєв (УДАР), Віктор Грушко (УДАР ), Максим Макаренко (УДАР), Микола Конопелько (Слуга народу), Євген Кузьменко (Слуга народу), Георгій Зантарая (Слуга народу).
Згідно з планом забудови, тут планують звести житло для 11 тисяч нових жителів району – близько 19 багатоповерхових житлових будинків (від 16 поверхів і вище). Гектар лісу пропонувалося перетворити на парк. При цьому, незважаючи на такі масштабні плани тут хочуть побудувати всього лише три дитячих садки на 420 місць і одну школу на 1500 учнів. Це далеко не відповідає реальним запитам жителів.
Крім того, істотного розвитку інфраструктури мікрорайону не буде: дорожні розв'язки залишаться такими ж. Водночас "потреби в установах охорони здоров'я будуть забезпечуватися існуючими" на Мінському масиві, а також амбулаторіями сімейного лікаря на перших поверхах будинків.
Документ передбачає демонтаж гаражного кооперативу "Мінський" на 400 машин, незважаючи на те, що більшість гаражів знаходяться у приватній власності. На їх місці хочуть звести багаторівневий паркінг, який не вирішить проблем з паркуванням.
Згідно ДПТ, північна частина Мінського масиву охоплює площу майже у 100 га. Забудову планують здійснити протягом 7 років. Інвестором розробки детального плану територій є ТОВ "Датоліт". Керівником компанії значиться Наталія Угрин.
Засновниками Датоліта є київські ТОВ "СТ Мікст" (5%), ТОВ "КП-Інвест" (5%), АТ "ЗНВКІФ "Стрім Інвест" (22,5%), акціонерне товариство "БТ Інвест" з Литви (12% ) і кіпрські компанії "BTP First Commercial Limited" (6%), "Спарентон Лімітед" (27%) і "Віемар Холдинг Лтд" (22,5%).
Компанії "БТ Інвест", "BTP First Commercial Limited", "Спарентон Лімітед" контролюють власники будівельної компанії Stolitsa Group Владислава Молчанова та Раймондас Туменас.
Розробку зазначеного ДПТ погодив ще в 2015 році тодішній заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрій Вавриш.
Після того, як забудову мікрорайону погодила комісія, за документ мають проголосувати під час сесії депутати Київради.
НЕРУХОМІ продовжують стежити за ситуацією.
Звіт ТСК про корупцію в будівництві
Комісія підняла багато проблемних питань у будівництві
Тимчасова слідча комісія, яка займалася розслідуванням фактів корупції в органах держархбудконтролю та нагляду, підготувала звіт і внесла його до Верховної Ради 15 березня. Зараз він розглядається в комітетах, а потім його заслухають народні депутати.
За півроку своєї роботи, комісія зафіксувала та розслідувала порушення закону з боку співробітників ДАБК і чиновників місцевого самоврядування.
Так, комісія встановила факти безпідставних відмов щодо внесення відомості до Реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт, факти реєстрації дозволів за неповного пакету документів. Були встановлені факти службової недбалості, зловживання владою та перевищення повноважень посадовими особами апарату ДАБІ. Дослідивши обставини справи, комісія підготувала відповідні матеріали і направила звернення до правоохоронних органів про відкриття кримінального провадження за фактом службової недбалості та зловживання службовим становищем.
ТСК направила також звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля щодо відновлення дії постанови Кабінету міністрів № 553, скасування постанов по №№ 218, 219 і відновлення повноцінного функціонування ДАБІ. Такі звернення обгрунтовувалися тим, що прийняття зазначених вище постанов спричинило значні проблеми для галузі, адже на рівні закону реформа системи архітектурно-будівельного контролю та нагляду досі не проведена, не визначені шляхи реформування.
Хочеться думати, що комісія засідала не дарма весь цей час і винні понесуть заслужене покарання. Але не дуже в це віриться, враховуючи, які рішення в Україні приймають суди.
Реформа містобудування. версія 2.0
Очільник Мінрегіону Олексій Чернишов в одному з останніх своїх інтерв'ю відкрито визнав, що проведена ним реформа зайшла у глухий кут і єдиний вихід з нього – починати все спочатку.
"Тому ми вирішили зробити все комплексно. Почати, умовно кажучи, спочатку. Привели все у відповідність до чинного законодавства. Тепер у нас є один орган. І поки у нас є всі умови для того, щоб цю реформу завершити", - виправдовувався міністр.
У зв'язку з цим відомство розробило законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування", який вже внесли на розгляд комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Експерти НЕРУХОМІ детально розібрали цей документ і проаналізували всі його плюси і мінуси. Ознайомитися з експертним звітом можна перейшовши за посиланням.
Розповідаючи про хід будівельної реформи, Чернишов зазначив, що спочатку була інша концепція, вона передбачала швидкий темп прийняття нового закону. Але вийшло, як вийшло.
Під час круглого столу в комітеті ВРУ учасники підняли питання, що в результаті помилкових дій країна понесла колосальні збитки. За словами голови Конфедерації будівельників України Льва Парцхаладзе, якщо в 2019 році ввели в експлуатацію 11 млн квадратних метрів житла, то в 2020 – близько 6 млн "квадратів", майже в два рази менше. "Фактично вищезгадані цифри підтверджують те, що близько 150 млрд грн в будівельній галузі – заморожені, а близько 100 тисяч сімей – не змогли отримати своє житло", – констатував глава КБУ.
Проте учасники круглого столу підтримали ініціативу Мінрегіону і висловили надію, що швидке прийняття законопроєкту має поліпшити ситуацію на ринку будівництва. Зі свого боку хочеться зазначити, що нова концепція, озвучена міністром Чернишовим, виглядає більш життєздатною і має всі шанси на благополучне завершення.