Українці залишаються серед найактивніших іноземних покупців нерухомості в Туреччині, однак інвесторам варто обережно ставитися до пропозицій із гарантованою дохідністю. Перед вкладенням коштів важливо оцінити фінансові ресурси забудовника, темпи будівництва та реальну діяльність його компаній, вважає засновник Ribas Hotels Group Артур Лупашко.
За даними Інституту статистики Туреччини (TÜİK), у червні 2026 року громадяни України придбали в країні 170 житлових об’єктів, розділивши друге місце серед іноземних покупців з іранцями. За підсумками 2025 року українці посіли третє місце, придбавши 1541 об’єкт.
На тлі попиту на турецьку нерухомість інвесторам пропонують дедалі більше проєктів, частина яких обіцяє фіксовану дохідність. Проте, за словами Лупашка, сама наявність гарантій у договорі не означає, що інвестор обов’язково отримає обіцяні виплати. Виконання зобов’язань залежить від фінансової спроможності компанії, яка їх надає.
Як приклад оцінки девелопера підприємець навів спільний проєкт Grand Calibri by Ribas в Аланії. За його словами, будівельні роботи на об’єкті розпочалися в березні 2026 року, а за сім місяців комплекс пройшов шлях від земляних робіт до фінішного оздоблення. Проєкт реалізує турецький партнер компанії — девелопер Мехмет Алі.
Під час поїздки команда та інвестори також відвідали інші підприємства партнера, зокрема житлово-комерційний комплекс New Level, суднобудівне виробництво та кар’єр із видобутку щебеню. Лупашко зазначив, що для нього важливим показником є не лише темп будівництва, а й наявність у девелопера інших діючих бізнесів та власних ресурсів. На його думку, це дає змогу оцінити, чи залежить завершення проєкту винятково від продажу нерухомості інвесторам.
Лупашко застерігає, що висока гарантована ставка іноді може бути інструментом залучення коштів, якщо забудовник має труднощі з продажами або фінансуванням будівництва. У найризикованіших випадках виплати попереднім інвесторам можуть здійснюватися за рахунок внесків нових учасників. Така модель, за його оцінкою, може мати ознаки фінансової піраміди.
Водночас звичайна інвестиційна модель передбачає, що проєкт отримує дохід, покриває витрати, а прибуток розподіляється між власниками відповідно до їхніх часток та умов домовленостей. Такий підхід не передбачає безумовної гарантії прибутковості, адже результати бізнесу залежать від ринкових обставин.
Перед придбанням нерухомості для інвестицій підприємець радить перевіряти не лише документи на об’єкт, а й репутацію керівної компанії, фінансові можливості забудовника та фактичний стан будівництва. За його словами, особистий огляд проєкту дає змогу оцінити темпи робіт, ресурсну базу девелопера та його залученість у процес.
Отже, ключовим критерієм під час вибору інвестиційного об’єкта має бути не обіцяний відсоток доходу, а розуміння того, хто реалізує проєкт, звідки надходять кошти на будівництво та наскільки стійкою є бізнес-модель.
Як повідомляли Нерухомі в новинах нерухомості, середня ціна продажу житла в Туреччині у серпні 2026 року досягла 5,31 млн турецьких лір, а вартість квадратного метра за рік зросла на 23,5% у номінальному вираженні. Водночас після коригування на інфляцію житло подешевшало на 6,2%.