B1.3, C1.4 чи C3.1: як заявити про пошкодження нерухомості через Дію

Із 20 серпня 2026 року юридичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування можуть подавати через Дію заяви до міжнародного Реєстру збитків щодо пошкодженої або знищеної нерухомості. Відкрито шість нових категорій: для окремих житлових приміщень, спільного майна багатоквартирних будинків, громадських будівель і нежитлових об’єктів, які не використовувалися для отримання прибутку.

Вибір категорії залежить не лише від виду нерухомості. Потрібно враховувати статус заявника, призначення об’єкта та склад збитків. ОСББ, державне підприємство і власник комерційної будівлі можуть заявляти наслідки одного й того самого обстрілу за різними категоріями. Аналітична команда Нерухомі розібрала, яку послугу обрати в Дії та які докази варто підготувати.

Які категорії відкрили в Дії

За повідомленням міжнародного Реєстру збитків, для подання стали доступними:

• B1.3 та C1.3 — пошкодження або знищення окремих житлових приміщень;
• B1.4 та C1.4 — пошкодження або знищення місць загального користування в житлових будинках;
• B1.5 — пошкодження або знищення громадських будівель і споруд держави чи територіальних громад;
• C1.5 — пошкодження або знищення нежитлової нерухомості юридичних осіб, не пов’язаної зі збитками для бізнесу.

Заява має стосуватися шкоди, завданої 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в її міжнародно визнаних кордонах унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Літера B чи C: спочатку визначаємо заявника

Категорії B передбачені для держави Україна. До цієї групи належать центральні, регіональні та місцеві органи влади, а також юридичні особи й установи, які перебувають у власності або під контролем держави чи територіальної громади.

Категорії C призначені для інших юридичних осіб: господарських товариств, ОСББ, житлових кооперативів, громадських, благодійних і релігійних організацій та інших установ, які не належать до категорії B. Тому державне або комунальне підприємство не слід автоматично відносити до категорії C лише тому, що воно зареєстроване як юридична особа.

Категорія за 30 секунд

• окреме житлове приміщення держави, громади або підконтрольної їм юрособи — B1.3;
• окреме житлове приміщення іншої юридичної особи — C1.3;
• спільне майно будинку, яким управляє держава, громада або підконтрольна юрособа, — B1.4;
• спільне майно, яким управляє ОСББ, житловий кооператив або інша недержавна юрособа, — C1.4;
• державна чи комунальна громадська будівля, що не є інфраструктурою, — B1.5;
• нежитлова нерухомість іншої юрособи, яка не призначалася для отримання прибутку, — C1.5;
• комерційна нерухомість, інші активи бізнесу, втрачений прибуток або прямі витрати — C3.1;
• критична або некритична інфраструктура — B1.1/B1.2 чи C1.1/C1.2 залежно від заявника.

B1.3 і C1.3: окремі квартири, будинки та інші житлові приміщення

Категорії B1.3 і C1.3 стосуються житлової нерухомості, яка належить заявнику: квартир, житлових будинків, житлових приміщень у гуртожитках або іншого корпоративного чи відомчого житла. Для державних і підконтрольних громаді заявників також можуть враховуватися права господарського відання, оперативного управління чи узуфрукту.

У цих категоріях заявляють вартість знищеного житлового приміщення або витрати на ремонт чи відбудову пошкодженого. Втрачений дохід та інші пов’язані втрати до B1.3 і C1.3 не належать.

Місця загального користування багатоквартирного будинку та прибудовані нежитлові приміщення не вважаються частиною окремого житлового приміщення. Для спільного майна передбачені B1.4 або C1.4.

B1.4 і C1.4: спільне майно будинку

До місць загального користування належать сходові клітини, вестибюлі, коридори, ліфти, дахи, технічні та допоміжні приміщення, фасади, несучі конструкції й інженерні мережі, без яких користування квартирами неможливе або істотно ускладнене.

B1.4 застосовується, якщо власником, управителем або утримувачем такого майна є держава, територіальна громада чи підконтрольна їм юридична особа. C1.4 — для інших юридичних осіб, зокрема ОСББ і житлових кооперативів, які управляють або утримують спільне майно.

У цих категоріях можна заявити витрати на ремонт або відбудову пошкоджених чи знищених місць загального користування. Вартість "втраченого" спільного майна, упущена вигода та інші непрямі втрати сюди не входять.

Що потрібно врахувати ОСББ

ОСББ не подає одну загальну заяву за всі пошкодження квартир і будинку. Категорія залежить від того, кому належить конкретне майно та хто має право заявляти збиток.

• дах, ліфт, під’їзд, фасад, підвал або спільні мережі — C1.4, якщо ОСББ управляє чи утримує це майно;
• квартира, що належить фізичній особі, — заява власника у відповідній категорії A;
• окреме житлове приміщення, власником якого є саме юридична особа, — C1.3;
• власне нежитлове приміщення ОСББ, яке не має на меті приносити прибуток, може підпадати під C1.5.

Для C1.4 потрібно підтвердити не тільки пошкодження, а й правову підставу, на якій ОСББ управляє або утримує відповідну частину спільного майна. Якщо пошкоджено лише окремий елемент будинку, у заяві слід чітко ідентифікувати саме його та розрахувати витрати на відновлення.

B1.5: громадська будівля — але не інфраструктура

Категорія B1.5 охоплює державні та комунальні будівлі й споруди, які використовуються для виконання публічних функцій і не класифікуються як інфраструктура. Це можуть бути, наприклад, адміністративні, культурні або спортивні об’єкти.

Не кожен соціальний об’єкт автоматично належить до B1.5. Правила Реєстру окремо визначають критичну та некритичну інфраструктуру. До інфраструктурних можуть належати об’єкти охорони здоров’я, енергетики, водопостачання, транспорту, зв’язку, цивільного захисту та надання найважливіших публічних послуг. Для них передбачені категорії B1.1 або B1.2, а для юридичних осіб поза державною групою — C1.1 або C1.2.

За B1.5 можна заявити вартість знищеної будівлі чи споруди або вартість її ремонту чи відбудови. Інші наслідки пошкодження потрібно відносити до відповідних окремих категорій.

C1.5 чи C3.1: головне питання — для чого використовували об’єкт

C1.5 призначена для нежитлової нерухомості юридичної особи, використання якої не мало на меті отримання прибутку. Це можуть бути приміщення для громадської, благодійної, гуманітарної, релігійної або соціальної діяльності.

Організаційно-правова форма сама по собі нічого не вирішує. Якщо благодійна чи релігійна організація використовувала частину будівлі комерційно або здавала її в оренду для отримання доходу, таке використання потрібно окремо оцінити. І навпаки, сам факт належності приміщення господарському товариству ще не доводить, що конкретний об’єкт був призначений для отримання прибутку.

Комерційна нерухомість та інші активи, які приносили або мали приносити економічну вигоду, заявляються через C3.1 "Пошкодження, знищення або втрата активів". Ця категорія охоплює не лише фізичну втрату активу, а й втрачений прибуток, повну втрату бізнесу та інші прямі витрати, спричинені пошкодженням, знищенням або втратою.

Наприклад, пошкоджений офіс, торговельне приміщення, склад, готель або виробнича будівля, що використовувалися у господарській діяльності, за загальним правилом належать до C3.1, а не C1.5.

Які докази потрібно підготувати

За правилами Реєстру обов’язок надати інформацію та докази покладається на заявника. Набір документів залежить від категорії та обставин, але практично варто підготувати такі блоки:

1. Повноваження представника. Заяву подає керівник, зазначений у ЄДР, або інший представник, якому керівник надав цифрові повноваження в Дії. Для підписання потрібен кваліфікований електронний підпис.
2. Права на нерухомість. Витяг із Державного реєстру речових прав, правовстановлювальні документи, відомості про співвласників і частки. Для державних та комунальних заявників — також документи про господарське відання, оперативне управління чи узуфрукт. Якщо право не зареєстроване, потрібно додати наявні документи та відомості про спроби державної реєстрації або відмову в ній.
3. Ідентифікація об’єкта. Адреса, площа, тип і призначення нерухомості, реєстраційний номер, координати за потреби. Для спільного майна — конкретний елемент будинку та підстава його управління або утримання.
4. Обставини події. Дата, місце й опис обстрілу або іншої події, документи органів влади, поліції чи ДСНС, фото й відео, повідомлення та інші матеріали, які допомагають підтвердити, що шкода є наслідком агресії РФ.
5. Характер і обсяг пошкоджень. Акт комісійного обстеження, звіт технічного обстеження, відомості з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, фотофіксація, проєктна й технічна документація.
6. Розмір вимоги. Звіт про оцінку, кошторис ремонту або відбудови, договори, рахунки, накладні й акти виконаних робіт, дані про вартість об’єкта до 24 лютого 2022 року та вже отриману допомогу чи компенсацію.

Під час подання в Дії зазначається орієнтовна сума вимоги. Для C3.1 потрібно також розкласти заявлену суму за видами збитків, описати методику розрахунку та додати докази. Розрахунок упущеної вигоди має враховувати не тільки очікуваний дохід, а й витрати, які підприємство мало б понести для його отримання.

Акт обстеження, технічний звіт і професійна оцінка суттєво посилюють заяву. Водночас їх відсутність не варто компенсувати приблизними цифрами без пояснень: потрібно подати всі наявні матеріали, описати спосіб розрахунку та зберегти оригінали доказів для подальшого розгляду.

Як подати заяву через Дію

1. Авторизуватися на порталі Дія за допомогою електронного підпису.
2. Обрати послугу, що відповідає статусу заявника, виду майна та складу збитків.
3. Перевірити відомості, які автоматично підтягнулися з державних реєстрів, і заповнити дані про об’єкт, подію, пошкодження та суму вимоги.
4. Додати докази. Заповнення можна зберегти як чернетку й продовжити пізніше.
5. Підписати заяву електронним підписом і надіслати. Повідомлення про її опрацювання надходитимуть до кабінету в Дії та на електронну пошту.

Якщо один випадок спричинив різні види збитків, можуть знадобитися кілька пов’язаних заяв. Наприклад, фізичне пошкодження окремого об’єкта може заявлятися у відповідній категорії C1, а втрачений прибуток і додаткові прямі витрати — у C3.1. У такому разі потрібно зазначити номери пов’язаних заяв і не включати одну й ту саму суму двічі.

Внесення до Реєстру ще не означає виплату компенсації

Реєстр збитків приймає заяви, перевіряє їхню відповідність установленим критеріям і формує доказову базу. Рішення про внесення заяви до Реєстру не є розглядом по суті, оцінкою остаточного розміру збитків або рішенням про виплату.

Заяви, внесені до Реєстру, надалі мають бути передані міжнародному компенсаційному механізму, який розглядатиме їх по суті та визначатиме належну компенсацію. Тому зараз головне завдання заявника — правильно обрати категорію, відокремити різні види втрат і зібрати доказову базу, яку можна буде перевірити.

Форми заяв і спеціальні правила для кожної категорії оприлюднені у розділі "Документи" Реєстру збитків. Україна приєдналася до Розширеної часткової угоди про Реєстр на підставі Закону №3432-IX. Процедуру подання заяв через Дію визначає постанова Кабінету Міністрів №365 зі змінами, зокрема внесеними постановою №670 від 27 травня 2026 року.