Більш як два роки тому, в ході реформування будівельної сфери уряд скасував ліцензування, але попри це вимоги щодо наявності ліцензії залишились. В першу чергу це вдарило по новим компаніям, які мають бажання вийти на ринок.
Портал НЕРУХОМІ вивчив, скільки коштує підрядник з ліцензією, та чому обмежений ринок для нових гравців.
Незмінно, упродовж багатьох років законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про ліцензування видів господарської діяльності" встановлено, що діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками підлягає ліцензуванню.
Наявність ліцензії – це право підрядника виконувати певні будівельні роботи, від якості яких може залежати безпека держави, життя та здоров'я людей.
Проте, 18.03.2020 Кабінет міністрів України скасував ліцензійні умови, якими встановлювалися вимоги до будівельних компаній щодо проведення такої діяльності. Якщо простіше – ліцензійні умови визначали яким критеріям має відповідати підприємство, щоб держава дозволила йому будувати.
Тогочасною реформою 2020-2021 років передбачалося, що на заміну ліцензуванню будівельних компаній прийде сертифікація окремих фахівців-виконробів. Проте реформа не розпочавшись була зупинена у контексті ліцензій, а сертифікацію виконробів було скасовано.
Ідеологи реформ, не врахували, що руйнувати – це не будувати, тому, як наслідок, закони незмінно вимагають, щоб підрядники проходили процедуру ліцензування, як умову для допуску на ринок. Але майже півтора роки немає жодного акту, який би визначав порядок ліцензування будівельних компаній.
Склалася ситуація, коли для того, щоб розпочати будівництво необхідно отримати дозвіл, а для отримання дозволу необхідно укласти договір з підрядником, який має будівельну ліцензію.
Як завжди, попит породжує пропозицію. Так, ТОВ з чинною ліцензією стали товаром на ринку, цінник на них зростав з кожним місяцем. На момент зупинення ліцензування, придбати собі власного підрядника коштувало близько $3-4 тис., через рік ціни сягали $10 тис., а перед початком війни вартість будівельної компанії могла коштувати охочим у 50 тисяч доларів.
Ситуація змінилась з початком дії воєнного стану, коли майже в усіх сферах господарювання дозволили здійснювати діяльність на підставі декларації. Будівництво не стало винятком – підрядникам дозволили будувати не отримуючи ліцензію, а просто подавши до ДІАМ декларацію про провадження господарської діяльності.
Відомості з Реєстру будівельної діяльності зараз не є інформативними, але джерела НЕРУХОМІ повідомляють, що дозволи на будівництво з інформацією про декларацію замість ліцензії видаються, а отже запроваджена на час війни процедура працює.
Проте, експерти НЕРУХОМІ застерігають, будівництво за декларацією в залежності від об'єкта, не завжди є оптимальним механізмом. Після скасування воєнного стану підрядник матиме лише три місяці для отримання ліцензії, при цьому відсутні гарантії, що уряд затвердить ліцензійні умови, щоб мати можливість отримати ліцензію. А отже ризики фінансових втрат та/або позапланової зупинки будівництва зберігається.
Воєнний стан, економічна ситуація в країні та можливість будівництва за декларацію вплинули на апетити власників ліцензійних ТОВ та посередників, які займаються продажем таких ТОВ. Наразі ціна "чистого" підрядника без податкових боргів та відкритих кримінальних проваджень складає близько $15–20 тис.
Звичайно, перелік дозволених видів робіт теж грає роль у ціноутворенні об'єкта купівлі-продажу, так компанія з ліцензією на будівництво об'єктів СС3, що включає можливість будівництво доріг сьогодні може сягати $30-35 тис.
Та експерти НЕРУХОМІ прогнозують, що після скасування воєнного стану доволі реальним сценарієм (за умови подальшої відсутності процедури видачі ліцензій та зростання економічної активності забудовників) є повернення довоєнного рівня цін на "чорному ринку" підрядників, а можливе і ще більше зростання їх вартості.
Саме дії державної влади зі скасування нормативної бази ліцензування призвели до перешкоджання створенню нових будівельних компаній.
Певна річ, що на будівництві масштабних об'єктів, це не ті витрати, які впливають на забудовника, а флагмани будівельного ринку не породжують попиту. Проте, вихід на ринок нових проєктів та організація свого будівельного бізнесу для малих та середніх підприємців супроводжуватиметься додатковим витратам, що обраховується в десятки тисяч доларів.
Та чи з цього має починати бізнес в правовій державі? Подібна бездіяльність (на диво) не привернула увагу Антимонопольного комітету, оскільки вона має усі ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органів влади у формі прийняття рішень про скасування ліцензійних умов, які призвели до обмеження та спотворення конкуренції на ринку підрядників.