Відмова від сміттєпроводів: європейський тренд, до якого долучилася Україна

Україна відмовилася від сміттєпроводів, дотримуючись європейського тренду – в світі успішно впроваджують роздільний збір сміття, при цьому піклуючись про гігієну і санітарны умови.

Наша країна дуже довгий час, аж до 1 жовтня 2018 року, керувалася старими нормативними документами – державними будівельними нормами (ДБН). До цього часу була необхідність облаштовувати сміттєпроводи у будинках висотою п'ять поверхів і вище.

Такі застарілі вимоги не зобов'язували українців відповідально ставитися до відходів, а функціонування у будинках сміттєпроводів гальмували систему сортування.

Як стверджують представники комунальних підприємств, обслуговування сміттєпроводів є досить витратним, оскільки вимагає періодичної мийки труби, своєчасної заміни контейнерів під нею, а також вивезення контейнерів з приміщення до сміттєвозу. Тому не дивно, що прогресивні забудовники намагалися ігнорувати вимогу.

Сміттєпровід – джерело фінансових проблем

Сміттєпровід часто стає джерелом проблем, ніж чогось позитивного. Не приймаючи поки до уваги очевидні питання гігієни, відзначимо чисто фінансові аспекти. Цілком відчутну вигоду отримали підприємства з цілої низки сфер. Перш за все, це забудовники, які економлять на проектуванні та будівництві сміттєпроводів. За словами експертів, на ці цілі витрачається близько 1% від кошторисної вартості будівництва житлового будинку. З огляду на те, що собівартість побудованої висотки досягає декількох десятків мільйонів доларів, нескладно підрахувати, що економія виявиться дуже істотною.

Виграли і компанії з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), які прискорили процедуру вивантаження контейнерів для сміття, а значить, збільшили кількість обслуговуваних будинків. Виявилися в плюсах і підприємства, які займаються сортуванням та переробкою ТПВ. Їх представники лише зазначають, що встановлення контейнерів для роздільного збору сміття просто неможлива під час використання сміттєпроводів. А близько 40% відходів, що викидують, – це папір, скло, полімери або метал, які йдуть на повторну переробку.

Сморід, бруд і антисанітарія

Згідно з проведеними опитуваннями, переважна кількість мешканців також підтримують нововведення. Наявність чинного сміттєпроводу призводить до постійного неприємного запаху, бруду, з'являються гризуни та різних комахи. Останні можуть призвести до погіршення санітарно-гігієнічного стану в житловому будинку і ризику виникнення епідеміологічного спалаху.

Відзначимо, на ділі проектувальники часто ігнорували цю норму, а забудовники, які її виконували, згодом заварювали приймачі сміття ще до заселення будинку мешканцями. Більш того, близько половини сміттєпроводів, які спочатку використовувалися, зараз законсервовані з ініціативи самих же місцевих жителів або обслуговуючих організацій.

Замість підсумку

Отже, зваживши всі "за" і "проти", однозначно простіше, надійніше і краще виносити сміття до контейнерів, що встановлені у дворі житлового будинку на спеціально відведених майданчиках.

Підкреслимо, що останні зміни норм ДБН – це крок у напрямку правильного ставлення щодо відходів. Українцям слід ще дуже багато чому навчитися, для того щоб вийти на необхідний рівень роботи зі сміттям. Оскільки це може бути прибутковим бізнесом, а не джерелом проблем.

Автор:

Володимир Гришенко

Журналіст/ редактор

Освіта – закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут журналістики. За професією працюю вже понад 15 років. Улюблені теми – економіка та політика, знаюся на криптовалютах та ринках, цікавлюся нерухомістю. На ресурсі НЕРУХОМІ із травня 2020 року.

Усі статті автора

Коментарі

217

Ваш запит принято

Відділ продажу зв'яжеться з Вами найближчим часом