Відомий американський архітектор Френк Ллойд Райт писав: "Має бути стільки стилів будинків, скільки існує різних людей. Людина, у якої є індивідуальність, має право на вираження у власному середовищі". І з ним важко посперечатись.
Український архітектор Іван Юнаков має у своєму професійному доробку проєкти, які відрізняються саме індивідуальним підходом та урахуванням нових трендів у архітектурі та будівництві. Кожен задум цікавий та неординарний.
Іван Юнаков: "Мені подобається постійно бути у динаміці – і самому змінюватися, і змінювати простір"
Фото з альбому Івана Юнакова)
У інтерв’ю порталу НЕРУХОМІ архітектор, політик та громадський Іван Юнаков розповів про актуальні тенденції у архітектурі та будівництві.
"Площа біля оперного театру у Львові, реновацію якої ми здійснили, – одне із улюблених місць зустрічі львів’ян та гостей міста"
– Іване, якими своїми проєктами ви пишаєтесь?
– За двадцять років роботи у архітектурно-проєктній та будівельній сфері мною та моєю командою в компанії 33bY Architecture, якою я керував до того, як став народним депутатом України, було створено чимало. Із того, що мені особливо подобається, - площа біля Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Ми здійснили її реновацію. Ця площа вийшла дуже органічною, максимально комфортною для відпочинку людей та, що дуже важливо, інклюзивною. Ми звільнили її від МАФів, встановили зручні лавочки, зробили якісне освітлення. Площу прикрашає фонтан, який відтворює цікаві світлові інсталяції. Це так званий сухий фонтан, який взимку відключають і він перетворюється у пішохідну зону, де можна встановити новорічну ялинку або сцену для проведення міських заходів. У нас була ідея синхронізувати фонтан на площі перед театром з музикою, що звучить у цей момент на сцені. Але, на жаль, це поки не реалізовано. Можливо, буде втілено пізніше. Також цікаво те, що вода у фонтані може бути ароматизована. Наприклад, коли у Львові проходить день кави, у воду можна додати аромат цього напою. Або, скажімо, можна ароматизувати її лавандою…
– Дуже цікаво!
– Площа нагадує силует скрипки, "струни" якої виконані азбукою Морзе з підсвічуванням і прочитуються як надихаючі меседжі про Львів. Наприклад, "Львів – місто кави"… Люди часто там фотографуються й поширюють ці фото у соцмережах. І це свідчить про те, що ідея їм сподобалась. Для мене як архітектора приємно отримати такий фідбек. Для нас було важливо, щоб реконструйована площа не домінувала над історичними будівлями, тим більше над оперним театром. На ній є інформаційні бокси, велодоріжки, доріжки для незрячих… Ми маємо турбуватись абсолютно про всіх людей у нашому суспільстві. Також мені дуже подобається наш проєкт - офісний комплекс "Black Wood Tower". у Чернігові. Будівля енергоефективна, з використанням сучасних інженерних систем. Вперше в Україні для оздоблення фасаду багатоповерхової будівлі був використаний сланець – природний, екологічний та практичний матеріал.
Офісний комплекс "Black Wood Tower" у Чернігові збудований з урахуванням нових трендів у архітектурі та будівництві.
Фото з альбому Івана Юнакова
"Котедж у стилі відомого американського архітектора Райта отримав чимало нагород в Україні та різних країнах світу"
– Також цікаво проєктувати та будувати приватні будинки, - продовжує Іван Юнаков. – Наш котедж у стилі відомого американського архітектора Райта, збудований неподалік Києва, отримав чимало нагород в Україні та різних країнах світу. Цей будинок дещо нагадує японську пагоду. З огляду на пологий характер рельєфу та чималу кількість дерев, жодне з яких при будівництві не постраждало, стилістика будівлі виявилась дуже доречною для цієї місцевості. Нам вдалося органічно вписати будинок у ділянку. До того ж, він технологічний та екологічний. Це цікава робота з точки зору нового осмислення класичної архітектури. Проєкт виявився надзвичайно резонасним. Нам писали люди зі США та країн Європи з проханням отримати дозвіл на повторне його використання. Але власник котеджу не погодився, він має на це право.
Будинок у стилі Райта технологічний та екологічний.
Фото з альбому Івана Юнакова
– Гарно!
– Ще один цікавий проєкт - котедж Glaiser House. Це сучасний енергоефективний будинок з оригінальною цегляною кладкою.
Котедж Glaiser House - сучасний енергоефективний будинок з оригінальною цегляною кладкою.
Фото з альбому Івана Юнакова
– Чи є у вашому професійному доробку інтер’єрні проєкти?
– Ми з моєю командою створили їх чимало. Один із моїх улюблених проєктів, виконананий майстернею – інтер’єр двоповерхової квартири STONE APARTMENT. Настінне покриття за текстурою нагадує скелю. У оздобленні використано натуральні матеріали. Нейтральна колірна гама асоціюється з природними відтінками. Цей інтер’єр дуже затишний.
– Як називається цей стиль?
– Зараз у архітектурі та будівництві переважає еклектика, актуальне поєднання елементів різних стилів. Стиль згаданого інтер’єру можна назвати "теплим мінімалізмом".
Інтер’єр квартири STONE APARTMENT дуже затишний.
Фото з альбому Івана Юнакова
– Зараз цей стиль набуває популярності, як і максималізм. Останній дозволяє людям демонструвати свої колекції творів мистецтва, сувеніри, привезені з подорожей…
– Думаю, люди орієнтуються не на нові тренди, а на свої бажання, на те, яким вони хочуть бачити інтер’єр свого житла. Колекціонер, звісно, виставить свою колекцію, у того, хто захоплюється літературою, у оселі буде багато книг, філософи часто є прихильниками мінімалізму… Інтер’єр – це завжди "візитівка" власника житла.
"Архітектор має допомагати вирішувати проблеми соціуму"
– А які зараз актуальні тренди у будівництві та архітектурі?
– Нові тренди у будівництві – зазвичай це відповідь на якусь проблематику. Поговоримо, наприклад, про енергоефективність. Цей тренд уже існує чимало років. Він є відповіддю на подорожчання ресурсів. А чому дорожчають ресурси? Є дві причини: їх не вистачає та дорого виробляти. Саме тому з’явилася потреба у енергоефективності – зменшенні споживання традиційних ресурсів. Це важлива тема, вона буде розвиватися і надалі. До речі, відновлювана енергетика є однією із глобальних цілей сталого розвитку. Також серед цілей – сталий розвиток міст та спільнот. Це якраз і про енергоефективність, і про інклюзію, про яку я згадував, розповідаючи про площу біля оперного театру у Львові. Щодо енергоефективності, на початку 2000-х років замовники цікавились у архітекторів: "Який термін окупності?" А зараз це запитання вже ніхто не ставить, бо стало очевидно, що варто встановлювати енергоефективні системи - зокрема геотермальні насоси, робити посилену теплоізоляцію будинків. Ще один актуальний тренд у містобудуванні – це так звані "15-хвилинні міста". Мегаполіс може бути розбитий на блоки (величезні житлові квартали), які можна пройти за п'ятнадцять хвилин пішки. І таким чином, мешканцям практично не потрібні для пересування автомобілі. Все необхідне для людей має бути у пішохідній доступності: офіси, магазини, лікарні, навчальні заклади, спортзали, ресторани, кафе… Це світовий тренд, який опрацьовується. Люди поступово приходять до розуміння такої концепції. Уже сьогодні у світі збудовано чимало житлових комплексів, які можуть стати "15-хвилинним" містом, яке легко зробити енергоефективним.
– Чи матиме цей тренд перспективу?
– Думаю, що так. Останнім часом, після пандемії, люди все більше працюють онлайн – з дому. І повертатися до офісів уже не хочуть. До того ж, треба враховувати, що покоління "зумерів" прагне працювати дистанційно. Отож, архітектори – це не просто фахівці, які проєктують та будують, вони повинні добре розуміти стиль життя, філософію та психологію людей, для яких створюють будівлі. Архітектор має допомагати вирішувати проблеми соціуму.
– Існує статистика, що мешканці мегаполісів проводять майже 90 відсотків часу у приміщеннях й мають велику потребу у спілкуванні з природою. Саме тому природа зараз пронизує архітектуру. Це і сади на дахах, і вертикальне озеленення будівель…
– Як я вже казав, нові тренди виникають як відповідь на загрозу або якийсь виклик. Зелені дахи, перш за все, акумулюють дощову воду, крім того це додаткова теплоізоляція. І ще, звичайно, це красиво. Але треба розуміти, що й дуже дорого.
– Які перспективи тренду адаптивного використання приміщень (коли, наприклад, фабрична будівля перетворюються на галерею сучасного мистецтва)?
– Такі трансформації існували завжди. Наприклад, палац згодом міг стати адміністративною будівлею, театром чи музеєм. Будинок має жити. Взагалі архітектор, який проєктує будівлю, має врахувати й такі моменти, коли її функція може бути змінена.
– Що думаєте про штучний інтелект у архітектурі та будівництві?
– Роботизація неминуча. Молодих людей зараз не надто приваблюють досить складні професії інженерів, архітекторів, будівельників. Соціальна ж реклама у цьому напрямку, на жаль, практично не працює. Так хто ж буде проєктувати, будувати, обслуговувати інженерні системи? Думаю, що адміністрування усіх систем буде здійснюватись через смарт-системи. Будівлі можна буде друкувати завдяки 3d принтерам. Це роблять уже і зараз. У основному друкують невисокі будинки. Але це тільки початок…
Іван Юнаков: "Екологічність та енергоефективність – вектори, які будуть визначати майбутнє".
Фото з альбому Івана Юнакова
"Мій темп життя – темп мегаполісу"
– Якою, на вашу думку, буде архітектура майбутнього?
– Все буде, мабуть, гібридним. Наприклад, звичайним явищем стане доповнена реальність у інтер’єрі. Перш за все, маю на увазі штучний інтелект в системі управління будинку. Наприклад, ШІ зможе зчитувати фізичний стан людини – наприклад, що у неї підвищений тиск чи депресія, і у результаті в оселі буде змінюватись освітлення чи температура повітря. З’являться віртуальні простори. Кожна поверхня буде виконувати якусь інформаційну функцію. Проходячи повз будинок, ви зможете отримати інформацію, які видатні люди у ньому жили, коли він був збудований. Екологічність та енергоефективність – вектори, які будуть визначати майбутнє. Міста будуть розростатися все більше. По всьому світу люди із сіл та містечок прагнуть їхати жити у мегаполіси, де кращі можливості для реалізації. У селах, навпаки, роботи стає все менше, тому що чимало працівників замінює роботизована сільськогосподарська техніка. Й оскільки люди будуть перебиратися у міста, спостерігатиметься велике навантаження на інженерну інфраструктуру - перш за все маю на увазі водо- та енергопостачання, каналізацію. Ці проблеми потрібно буде вирішувати. Дуже важливе й управління відходами. Думаю, будуть створюватись матеріали, які матимуть певний цикл життя, а потім їх можна буде перероблювати.
– Чи зростатимуть ціни на житло?
– Треба розуміти ціноутворення. Коли підвищуються ціни на будівельні матеріали: метал, бетон, скло, то цііна на метр квадратний, безумовно, теж росте. На жаль, через війну будівництво деяких об’єктів призупинено. Але після війни будемо відновлювати країну – причому, з урахуванням нових трендів у будівництві.
– Яке житло вашої мрії? Вам більше до вподоби жити у приватному будинку чи квартирі?
– У квартирі. По-перше, я люблю відчувати рух міста. Дивишся у вікно чи виходиш надвір – і зразу бачиш машини, людей, кав’ярні… Усе у динаміці. За містом інший темп життя. Там більше помічаєш сезонні зміни у природі, її красу. Я жив за містом, тому можу порівнювати. Мій темп життя – темп мегаполісу. Жити у місті мені цікавіше..
– Яким міським будинкам віддаєте перевагу?
– Мені подобаються старі будівлі початку минулого століття з маленькою кількістю квартир, де знаєш сусідів, які живуть поряд. Крім того, такі будинки завжди фасадні – виходять на центральну вулицю. Перед такою будівлею нічого не буде побудовано. А ще мені подобаються у таких помешканнях високі стелі.
– Який стиль інтер’єру вам до душі?
– Теплий мінімалізм. Мені не подобається, коли простір захаращений речами.
– Ваш батько – відомий київський архітектор Сергій Юнаков. Серед його відомих проєктів – Південний термінал Київського залізничного вокзалу та чимало інших. Що ви відчуваєте у зв’язку з тим, що стільки всього у Києві зроблено вашим батьком?
– Я цим пишаюсь і саме тому дуже люблю рідне місто, у якому почуваюсь дуже комфортно. У своєму житті я чимало подорожував, але завжди мене тягнуло додому.
– Яке ваше професійне та творче кредо?
– Мені подобається постійно бути у динаміці – і самому змінюватися, і змінювати простір.