Архітектурні премії відіграють ключову роль у формуванні уявлення про те, якою має бути сучасна, відповідальна та інноваційна архітектура. Вони не лише відзначають видатні проєкти та їхніх авторів, а й задають напрямки розвитку професії — від новаторських дизайнерських рішень до соціальної інклюзії, сталості та уважного ставлення до контексту. Такі нагороди формують канон архітектури майбутнього, відкривають світу нові імена та підкреслюють важливість архітектурної думки для суспільства.
Портал Нерухомі відібрав найпрестижніші премії світу, якими відзначають архітекторів за їх вклад.
Прітцкерівська премія (Pritzker Architecture Prize)
Найпрестижніша відзнака у світі архітектури, яку часто називають "Нобелівською премією" галузі. Заснована у 1979 році родиною Прітцкерів, вона щороку відзначає архітектора або команду за довгостроковий внесок у розвиток світової архітектурної думки, інноваційність та здатність змінювати міста через проєктування. Премія не просто вшановує естетику — вона підкреслює соціальну вагу архітектури та її вплив на життя людей.
За понад сорок років історії лауреатами стали найвпливовіші архітектори сучасності. Серед них — Заха Хадід, перша жінка, відзначена премією, чиї футуристичні форми сформували новий підхід до проектування у 21 столітті; Норман Фостер, майстер високотехнологічної архітектури та автор знакових модерністських будівель по всьому світу; Ренцо П'яно, творець Центру Помпіду та численних культурних об’єктів, який об’єднав інженерну сміливість і людську масштабність; а також Френк Гері, відомий своїми скульптурними формами та радикальним переосмисленням архітектурної мови.
Останніми роками премія дедалі частіше відзначає не лише зіркових архітекторів, а й тих, хто працює з локальними громадами та соціально важливими проєктами. Наприклад, лауреатами стали Франсіс Кере, який починав із будівництва шкіл у рідній Буркіна-Фасо, та RCR Arquitectes, що переосмислюють простір через поєднання природних матеріалів і мінімалізму. Ця еволюція демонструє — найважливішою тенденцією сучасної архітектури стає не масштаб, а здатність змінювати середовище відповідально та гуманно.
Королівська золота медаль RIBA (Royal Gold Medal)
Ще одна з найдавніших і найавторитетніших нагород у світовій архітектурі. Заснована у 1848 році та присуджувана від імені британського монарха, вона відзначає не окремі будівлі, а життєвий внесок архітектора, студії або колективу у розвиток глобальної архітектурної культури. На відміну від багатьох інших премій, медаль RIBA цінує не стільки новаторські ефекти, скільки тривкий вплив — ідеї, що витримали випробування часом і змінили підхід до проєктування.
Серед її лауреатів — ті, хто визначав обличчя архітектури понад століття. У різні часи нагороду отримували такі постаті, як Ежен-Еммануель Віолі́-ле-Дюк, реформатор реставрації з його культовим баченням “достовірного відновлення”; Френк Ллойд Райт, один із батьків органічної архітектури; Міс ван дер Рое, що заклав підвалини модернізму; Луї Кан, автор монументальної архітектури, яка поєднує тишу, світло і силу матеріалів; а також Оскар Німеєр, творець унікального бразильського модернізму. Їхній внесок сформував зміст самої професії, а не лише її естетичний вимір.
У XXI столітті медаль RIBA також часто відзначає архітекторів, що пропонують гуманістичний, контекстуальний та інклюзивний підхід. Так, лауреатами стали Оле Шерен, який працює на стику глобального урбанізму та екологічних викликів; Івонн Фаррелл і Шеллі МакНамара зі студії Grafton Architects — автори архітектури “гідності” й світла; та Ясмін Шарані, відома соціально орієнтованими проєктами у країнах Глобального Півдня. Завдяки такому вибору медаль RIBA продовжує залишатися нагородою, яка чесно віддзеркалює еволюцію архітектурної думки й актуальні цінності професії.
Приз Міса ван дер Рое / EU Prize for Contemporary Architecture
Премія Міса ван дер Рое, заснована Єврокомісією та Фондом Міса ван дер Рое у Барселоні, є найважливішою європейською відзнакою для сучасної архітектури. Вона наголошує на проєктах, що формують нові підходи до міського розвитку, сталості, соціальної інклюзії та архітектурної виразності. Премія присуджується раз на два роки й демонструє найкращі зразки європейської архітектури.
Особливістю нагороди є акцент на актуальних, реалізованих проєктах, що впливають на просторовий розвиток Європи тут і зараз. Лауреати зазвичай представляють сміливу архітектуру, що враховує локальний контекст, адаптивність та інноваційні підходи до матеріальності.
Серед видатних переможців — "Lacaton & Vassal" за реновацію житлових комплексів Grand Parc у Бордо (2019), офіс Caruso St John за реставрацію "Ньюпорт-стріт галереї" у Лондоні (2016), а також архітектори Henning Larsen за "Оперний театр у Копенгагені" (2007) та студія SANAA за кампус Rolex Learning Center (2011).
Премія Ага Хана в галузі архітектури (Aga Khan Award for Architecture)
Це одна з найунікальніших архітектурних нагород у світі. Вона присуджується раз на три роки проєктам, що поліпшують якість життя та стійкість середовища у мусульманських громадах по всьому світу. На відміну від типових архітектурних премій, Приз Ага Хана має не тільки естетичний, а й глибокий соціальний вимір: оцінюються доступність, вплив на громаду, екологічність та збереження культурної спадщини.
Це нагорода, де поряд із сучасними інноваційними рішеннями високо цінуються традиційні ремесла, локальні матеріали та архітектура, орієнтована на людину. Премія стала платформою для розвитку архітекторів з регіонів, які раніше залишалися поза глобальним архітектурним дискурсом.
Серед найвідоміших лауреатів — бангладеський архітектор Маджидул Хасан (за школу METI у Рудрапурі), бюро "Hunnarshala" за відбудову після землетрусу в Ґуджараті, а також Марокканський проєкт "Середземноморський кампус університету Аль-Ахаваїн". Важливе місце займають і роботи Захі Хадід, зокрема центр Heydar Aliyev у Баку, номінований і високо оцінений журі премії.
Золотий лев Венеційської бієнале (Golden Lion — Venice Architecture Biennale)
Це головна нагорода Венеційської архітектурної бієнале, найвідомішої у світі архітектурної виставки. Це премія, що відзначає концептуальне мислення, проривні ідеї та експериментальні підходи, які формують майбутнє архітектури. На відміну від більшості професійних премій, Золотий лев — це про інтелектуальну сміливість, критику сучасності та пропозицію нових сценаріїв розвитку міст і суспільства.
Нагорода присуджується як за найкращий національний павільйон, так і за окремі архітектурні або художні роботи учасників. Часто саме переможці Венеційської бієнале визначають тон архітектурних дискусій на роки вперед.
Серед визначних лауреатів — Кенго Кума, який отримав Золотого лева за життєвий внесок (2021), німецький павільйон із проєктом "Reuse, Reduce, Recycle" (2013), а також легендарний Рем Колгас, який неодноразово був відзначений журі за свою інтелектуальну та теоретичну роботу у сфері архітектури та урбанізму.