В той час, коли Європа активно сортує відходи, переробляє їх та поповнює державний бюджет за рахунок експорту товарів із вторинної сировини, теренами України вже четвертий рік поспіль безпорадно подорожують тони львівського сміття, якому ніхто не може дати раду.
У всьому світі екологічна свідомість та виховання є вже не просто мейнстрімом, а способом життя, який не потребує впровадження та застосування штрафних санкцій. Україні ж, вочевидь, до такого ще далеко. Зважаючи на те, що "сміттєві" закони у нас є, просто вони не діють.
Кольорове сміття Європи
На початку 90-х Німеччина запровадила державну систему "Duales System Deutschland GmbH", дія якої направлена на переробку та сортування побутових відходів. Ця програма до 2005 року майже викорінила сміттєві полігони в країні.
Тепер, відвідуючи Баварію або Саксонію, біля будинків можна побачити різнокольорові контейнери: коричневий або червоний – для органічних відходів, синій – для паперу, жовтий – для упаковки і пластику, зелений – для кольорового скла, чорний – для несортованого сміття.
Завдяки такому сортуванню державі вдається не лише вберегти землі, які могли б бути виділені для сміттєвих полігонів, але і заощадити час на переробку та бюджетні кошти.
Звичайно, стверджувати про те, що сортування сміття є запорукою економічного успіху Німеччини не можна. Однак лише у Берліні 12% електроенергії, потрібної для домогосподарств, виробляється саме шляхом переробки відходів.
Крім того, майже уся склотара у Німеччині зроблена з переробленої вторсировини. А за кожну здану пластикову пляшку можна отримати купони на знижки чи грошову винагороду.
Таким чином, за час дії програми, Німеччині вдалося досягнути до 95% утилізації та сортування сміття, що, у свою чергу, допомагає уникнути значних екологічних проблем.
Схожа ситуація прослідковується у Норвегії та Швеції. Проте, якщо Німеччина покладається на сумлінність своїх громадян, то країни Скандинавії закріпили вимоги щодо сортування сміття на законодавчому рівні.
Брудна українська реальність
Враховуючи позитивний досвід міжнародної спільноти, постає питання: чому в Україні не запроваджена практика свідомої, а головне екологічної утилізації сміття?
Вся іронія полягає у тому, що вітчизняне законодавство має всю необхідну базу, передбачені порядки та механізми здійснення відповідних заходів. І, можливо, для багатьох стане відкриттям, але з 2018 року в Україні сортування сміття є обов’язком кожного громадянина.
Необхідні зміни були внесені до закону про відходи ще в 2012 році. Вони регламентують порядок поводження з відходами, класифікують сміття за видами та передбачають значне зменшення обсягів, що може вивозитись на полігони.
Відповідно до закону, відходи повинні розділятись за видами: придатні до повторного використання, до захоронення та небезпечні.
Виконання цих норм має забезпечувати місцева влада. Нормативно-правовий акт передбачає штрафи за порушення норм, проте, фактично, цей закон не працює. Чому?
Тут доречно пригадати Німеччину, де немає жодного закону, який змушував би німців сортувати сміття або застосовував би якісь санкції.
Тобто, можемо зробити висновок, що в Україні проблема більше у екологічній свідомості та культурі населення. А точніше у їх відсутності.
Як "чистий" тренд перетворити у сталу практику
Шлях один – треба почати з себе.
Наведемо нижче основні переваги, що дає сортування сміття, які, сподіваємося, спонукатимуть українців обрати шлях поліпшення екологічного майбутнього нашої планети.
Покращення екології. Налагодження системи сортування сміття та його утилізації, значно зменшить ризики забруднення навколишнього середовища та їх катастрофічних наслідків.
Для прикладу, в інфогафіці наведений список речей, які ми споживаємо та використовуємо в побуті і скільки часу потрібно, щоб їм розкластися.
Як довго розкладається сміття
Економія ресурсів. Завдяки вторинному використанню матеріалів, можна отримати додаткові види альтернативної енергії та заощадити ресурси.
Крім того, вторинна переробка зменшує використання природних матеріалів. Так, переробка кожної тони паперових виробів та картону, зберігає близько 17 дерев, 240 000 літрів води, 225 кВт/год електроенергії і 2,5 кубічних метрів площі сміттєвих полігонів.
Виховання свідомого суспільства. Суспільство, яке розпочне роздільний збір сміття, об’єднується задля отримання позитивного результату.
Це вплине те тільки на вищенаведені фактори, а й допоможе сформувати громаду, яка не тільки виконує закони, але своєю громадянською позицією підтверджує відсутність необхідності вжиття контрольних та ревізійних санкцій.
Час починати
Формування свідомої позиції, розуміння актуальності питання та необхідності дбайливого ставлення до довкілля вимагає наполегливості та часу.
Так, на цьому шляху українське суспільство стикнеться з проблемами, оскільки завжди будуть ті, хто проти. Також будуть ті, кому незрозуміло, навіщо це потрібно. Будуть і байдужі.
Але ці зміни мають відбутися – еко-тренд сортування сміття повинен, врешті-решт, перетворитися у сталу практику повсякдення українців, бо Земля у нас одна і, здається, вона вже надто втомилась.