У квітні над Україною нависли хмари з сумнівних політичних рішень та слабких економічних зусиль. Чим саме вони мали пролитися на землю під час посівної, мабуть, не розумів ніхто.
Про нові плани уряду, фейсбучних реформаторів, нову реальність для українських забудовників, проблеми навколо об'єктів Укрбуду та інші актуальні події, що сталися в країні у квітні – читайте в огляді НЕРУХОМІ.
Діра в бюджеті та нові плани уряду
За підсумками квітня діра у бюджеті продовжує зростати. Деякі депутати пропонують її зменшити емісією гривні. Тобто шляхом додаткового вливання грошей в економіку за рахунок друку. Однак Нацбанк – проти, бо це загрожує девальвацією гривні та зростанням інфляції.
Варто зазначити, що в умовах карантину, природної посухи, при повній відсутності необхідних заходів для запобігання знищення врожаю та тотального дефіциту бюджету – емісія справді може мати катастрофічні наслідки.
Зазначимо також, що у квітні в Україні ринок готівкової валюти скоротився у 1,7 рази порівняно з березнем. Так, українці продали валюти на $50,9 млн більше, ніж купили.
Квітень також ознаменувався оновленою програмою діяльності уряду, яку затвердив Кабмін. У пріоритеті: стимулювання економіки у період постпандемії.
Зокрема, уряд планує зосередитися на розвитку малого та середнього бізнесу; підтримати вітчизняного виробника шляхом створення умов для розвитку української промисловості, орієнтованої на виробництво високотехнологічної продукції; захистити українського виробника від субсидованого та демпінгового імпорту, запровадити експортне кредитування, реалізувати "промисловий безвіз" та активно просувати українські товари.
І все б нічого, але чимало з передбачених заходів – щось із області фантастики, адже вони не мають ні дієвих алгоритмів реалізації, ні фінансового забезпечення.
А багатообіцяючі плани уряду щодо впровадження ефективного управління держпідприємствами шляхом приватизації об’єктів державної власності – заслуговують окремого абзацу.
Фейсбучні реформатори
Одна з небагатьох галузей, що продовжує працювати в умовах карантину – будівельна. Працює та очікує реформування, запровадженого новим урядом. Однак зараз можновладці стверджують, що найбільше зусиль наразі направляють на боротьбу з епідемією, тому питання галузі залишаються без змін.
Одна з найскладніших реформ – містобудівна, має місце лише у соцмережах. Необхідні законодавчі перетворення лише описуються та коментуються посадовцями в мережі і законодавчо не зафіксовані, тобто ніякої передбаченої відповідальності за них немає.
Здається, що всі вже забули про "Державу в смартфоні" та намагання створити його містобудівний функціонал – Електронний кабінет забудовника. Проблему щодо відновлення роботи ресурсу досі не вирішили. Вочевидь, очільники Мінрегіону, Мінцифри та ДАБІ не поспішають зрушити цей процес з мертвої точки.
До речі, про ДАБІ.
Цікаво, що зараз лише цей орган, котрий знаходиться в процесі ліквідації, видає дозволи, приймає в експлуатацію та вносить зміни у дозвільні документи по об’єктам за класами наслідків СС2 та СС3 по всій території України. Однак яким чином та за яким принципом відбуваються ці процеси, зважаючи на діючі карантинні обмеження у роботі адмінцентрів, через які подаються документи на розгляд – невідомо.
А тим часом, наприкінці квітня, новим виконуючим обов'язки очільника Державної інспекції містобудування України (один з трьох органів, що мають бути створені замість корумпованої ДАБІ) став голова того ж ДАБІ Юрій Васильченко.
Розмови навколо кредитів
Будівництво в умовах карантину – це нова реальність для забудовників та девелоперів. Кожен з них має низку проблем, пов’язаних з введенням карантину, і вони різні.
За оцінками фахівців, компанії, що будують житло, постраждають найбільше через скорочення попиту серед інвесторів.
Так, для будівельної галузі ефективним засобом стали б кредити не більш ніж під 5% на термін 1–2 роки. Та чи спроможна держава, що з місяця в місяць має тільки зростання діри в бюджеті, забезпечити підтримку будівельним компаніям та інвесторам – велике питання.
До того ж, в кінці квітня президент Володимир Зеленський анонсував іпотеку для населення за ставкою під 10%. Додав, що це вже не є неможливим. Однак від обіцянок та гарантій утримався.
Варто зазначити, що надавати іпотеку за такою ставкою можливо, якщо різниця між цими 10% і ринковим відсотком буде за рахунок чогось відшкодовуватися. Отже, чекаємо, чим здивує нас уряд та НБУ.
І все той же Укрбуд…
В кінці квітня з колишнього президента Укрбуду Максима Микитася суд стягнув в дохід держави 30 млн грн застави та призначив йому нову заставу у розмірі 100 млн грн. Така сума є чимось надзвичайним в українському досвіді судових стягнень з чиновників. Однак навряд чи якимось чином це допоможе ошуканим інвесторам.
Нагадаємо, що у грудні Київміськбуд заявив про добудову об'єктів Укрбуду. І якщо на початку березня спостерігалися активні дії з боку Київміськбуду відносно прийому недобудованих об'єктів Укрбуду, то станом на кінець квітня ситуація є значно гіршою.
Поки що Київміськбуд повністю отримав документи на будівництво тільки 5 із 23 об'єктів. Це практично добудовані ЖК "Гармонія", "Сонячна Рів'єра", "Новомостицький", "Харківський" і "Пектораль". На черзі ЖК "Кирилівський Гай".
Як повідомив у квітні президент Київміськбуду Ігор Кушнір, компанії не вдається досягти компромісу з власниками землі та чиновниками по окремих об'єктах, і без втручання й підтримки держави ці будівництва можуть знову перетворитися в заморожені.
Зокрема, Міноборони не перепідписує договори на старих умовах, бо хоче збільшити відсоток житлової площі, яку отримує як замовник. З іншими об'єктами виникли проблеми такого ж характеру: чиновники вирішили скористатися нестабільною ситуацією в країні і виторгувати собі додаткові преференції.
Така ситуація викликала нову хвилю обурення інвесторів: вони закликають президента втрутитись і підтримати Київміськбуд. Наразі українці записують відеозвернення та створюють петиції, однак, у разі відсутності зрушень, інвестори заявляють про готовність виходити на масові акції протесту.
Вкрай важливо перевіряти забудовника і ЖК до того, як інвестувати, незалежно від того, чи то державна корпорація, чи комерційна структура. Адже нюансів багато, кожен комплекс має свої особливості та свою документацію.
Тож спочатку перевіряйте ЖК на НЕРУХОМІ.