Більшість радянських житлових будинків в Україні здатні витримати землетруси потужністю до 5 балів за шкалою Ріхтера, тоді як сучасні норми передбачають стійкість до поштовхів 6–7 балів. Але навіть ці стандарти не враховують усі можливі ризики. Про це розповів доктор фізико-математичних наук Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України Дмитро Гринь, передає РБК-Україна.
Нуковець наголосив, що геологічна ситуація в межах навіть одного району може істотно відрізнятися, тому для кожного об’єкта необхідно проводити окремі сейсморозвідки — особливо якщо йдеться про будівлі найвищого класу відповідальності СС3 (наприклад, критичну інфраструктуру чи об’єкти масового скупчення людей).
За його словами, до 2004 року в Україні діяли ще радянські будівельні норми, згідно з якими більшість житлових будівель не були розраховані на сильні поштовхи. Ба більше — навіть незначні коливання ґрунту, що повторюються, можуть поступово "втомлювати" конструкції та послаблювати з'єднання, що підвищує ризик руйнувань у разі сильного землетрусу.
Гринь також зазначає: якщо для АЕС передбачено постійний сейсмоконтроль, то інші радянські об'єкти вже фізично та морально застаріли.
Україна загалом вважається відносно безпечною в сейсмічному сенсі. Близько третини її території лежить на монолітному Українському кристалічному щиті, де відсутні активні розломи. Водночас значна частина землетрусів відчувається внаслідок активності румунської зони Вранча — одного з найнебезпечніших сейсморегіонів Європи, що розташований за 110 км від українського кордону.
За даними науковців, у 2023 році в Україні було зафіксовано 9 слабких землетрусів. Найпотужніший за останні 100 років стався у 1927 році в Криму — тоді було зруйновано 70% Ялти.
Як повідомляли Нерухомі у новинах нерухомості, сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Відповідно, до ризику землетрусу в Україні схильні Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська область та АР Крим.
При цьому більшість землетрусів, які виникають в Україні, відбуваються під впливом сейсмоактивної зони Вранча в Карпатах. Там землетруси можуть виникати потужністю в 8, а то і 9 балів з епіцентрами в Румунії, Болгарії та Молдові. До нас же доходять відгомони у вигляді 4-6 балів.