Зараз, як ніколи, людям необхідні середовища, які підтримують внутрішню рівновагу, дають відчуття тиші, заземлення, контролю над часом і тілом. У відповідь на цей запит змінюється підхід до готелів, апарт-комплексів, резортів — і дизайн тут відіграє першочергову роль. Wellness-дизайн стає одним із найважливіших драйверів комерційного успіху. Не тільки тому, що гості все вибагливіші. А й тому, що простори, які формують емоційний досвід, створюють довгострокову лояльність, органічну промоцію та виразний бренд.
Ми в студії працюємо за цією логікою: wellness — це не про "SPA на мінус першому поверсі". Це цілісна філософія проєктування, яка пронизує всі шари — від тактильності підлоги до ритму пересування людини в просторі.
Що таке wellness-дизайн у хоспіталіті — і чим він відрізняється від просто "красивого інтер'єру"? Головна різниця — у меті. Стандартний комерційний інтер’єр працює на візуальне враження та функцію. Велнес-дизайн додає до цього піклування про емоційний стан. Оскільки саме стан визначає глибину досвіду.
Коли ми проєктуємо простір готелю або курорту з фокусом на велнес, нас цікавить: який психофізичний ефект матиме цей простір на людину; чи сприятиме він уповільненню, заспокоєнню, відновленню; як архітектура, світло, звук і матеріали можуть працювати на цю мету — без прямого втручання. Це дизайн, який не кричить, його завдання — створити атмосферу, а не лише картинку. І саме такі простори стають цінними — тому що в них хочеться бути довше.
Як виглядає цей підхід на практиці: 5 важливих пунктів
1. Простір як сценарій, а не просто план
Ми проєктуємо сценарії перебування у просторі: що робитиме тут людина, яким шляхом переміщуватиметься, як дізнається, куди йти, де затримається, де сповільниться, де її потрібно вразити, заволодіти увагою, де сконцентрувати на власних думках. Це архітектура емоцій. Наприклад, у нашій практиці був випадок, коли в основі планувального рішення лаунж-зони лежало переміщення плями сонячного світла по площинам інтер’єру протягом дня, оскільки вона мала цікаву форму і одразу привертала до себе увагу, тобто була композиційним акцентом.
2. Багатошаровість: дизайн, що розкривається новими сенсами при кожному новому візиті
Велнес-простір не має бути буквально "тематичним". Це шари значень, які відкриваються поступово. Наші інструменти – освітлення з його ритмами, рівнями, кольоровою температурою та глибиною тіней, тактильні характеристики, аромати натуральних матеріалів, акустичне зонуванням — результат такої роботи сприймається підсвідомо, але створює відчуття "тут дуже добре".
3. Трансформація замість фіксованих функцій
Готельний простір має бути гнучким: простір для медитацій вранці може ставати камерною сценою ввечері. Простір для йоги — зоною діалогу чи кави. Ми інтегруємо динамічність у саму суть інтер’єру, збяерігаючи цілісну естетику.м
4. Локальний код
У wellness-дизайні особливо важливо бути на місці, а не деінде. Людина має відчувати: цей простір не можна повторити в іншому місті чи країні. Це не буквальний етно-стиль, а інтерпретація контексту: природи, рельєфу, матеріалів, кольорів, культури мовчання й тиші. В Карпатах — одне, в Одесі — зовсім інше. Ми завжди працюємо з контекстом. Але замість прямого цитування народних мотивів або використання локальних матеріалів для галочки, шукаємо глибші способи. Наприклад, ритм дерев у горах може лягти в основу структури стін або світлової інсталяції. Ландшафт може диктувати лінію маршруту у внутрішньому подвір’ї. Так зовнішній простір стає продовженням локації, а не звичайною декорацією в ній.
5. Простір, який не вимагає "користування"
Інтер’єр не повинен бути інструкцією до дії. Він має відгукуватися на присутність. Якщо гість просто стоїть у холі — цей момент теж має бути повноцінною емоцією, приємним досвідом, а не лише очікуванням заселення.
Кейс: Сад Мрій у Taryan Towers як урбаністичний приклад велнес-дизайну
Рекреаційна зона. Дизайн ZIKZAK Architects
Один із найсвіжіших кейсів, у якому нам вдалося реалізувати підхід до простору як до середовища для стану, — це Сад Мрій у Taryan Towers. Попри те, що об’єкт — житловий, завдання було глибоко "велнесне": створити простір паузи, міської втечі всередині вертикального міста.
В основі — органічні лінії, розмиті межі між зонами, інтуїтивний маршрут, приватність без ізоляції, природні матеріали з тактильним ефектом. Ми не декларували "ось тут релакс", але створили середовище, яке запрошує розслабитись, увійти в спокійний темп, зняти напругу.
Для готельного простору такий підхід масштабовано адаптується під публічність і приватність, під зміну користувачів і під часову варіативність. У кожному проєкті є вибір: проєктувати квадратні метри або досвід. У хоспіталіті-девелопменті друге завжди виграє.
Гість легко забуде, скільки було зон чи яка модель меблів стояла в номері. Але він точно запам’ятає, як почувався. Чи хотілося йому залишитися довше. Чи асоціюється цей готель із приємним станом — чи просто з "переночували й поїхали". Саме цей параметр — стан — сьогодні вирішує успішність бренду готелю, силу рекомендацій, глибину повернення. І саме над ним ми працюємо — через мову простору.